Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Детские » Детская фантастика » Гаррі Поттер і Смертельні реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин (книга жизни TXT) 📗

Гаррі Поттер і Смертельні реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин (книга жизни TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Гаррі Поттер і Смертельні реліквії - Роулинг Джоан Кэтлин (книга жизни TXT) 📗. Жанр: Детская фантастика. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

- Явно смертежери, - сказав Рон, визираючи з Гаррі та Герміоною у вікно. - Гадаєте, вони знають, що ми тут?

- Навряд, - сказала Герміона, хоч видно було, що вона боїться, - бо інакше вони, мабуть, вислали б по нас Снейпа.

- Думаєш, він тут був і закляття Муді зв’язало йому язика? - запитав Рон.

- Так, - відповіла Герміона, - бо інакше він би сказав цим типам, як сюди зайти. Вони, мабуть, чекають, коли ми тут з’явимося. Вони ж знають, що дім належить Гаррі.

- А звідки це їм?.. - почав було Гаррі.

- Чаклунські заповіти перевіряють у міністерстві, пам’ятаєш? Вони вже знають, що Сіріус передав це все тобі у спадок.

Присутність смертежерів на площі погіршила й так гнітючий настрій мешканців будинку номер дванадцять. Вони не мали жодної вістки ні від кого поза межами площі Ґримо, відколи тут побував патронус містера Візлі, і внутрішня напруга давалася взнаки. Стривожений і роздратований Рон виробив прикру звичку гратися в кишені світлогасником. Це особливо сердило Герміону, котра заповнювала одноманітні години очікування Крічера читанням «Казок барда Бідла» і дуже дратувалася, коли світло постійно то гасло, то загорялося.

- Та годі, скільки можна! - обурилася вона на третій вечір Крічерової відсутності, коли лампи у вітальні вкотре погасли.

- Вибач, вибач! - клацнув Рон світлогасником, знову їх запалюючи. - Це вийшло ненароком!

- А ти не можеш знайти якесь корисніше заняття?

- Яке? Читання дитячих казок?

- Роне, мені цю книжку залишив Дамблдор...

- ...а мені він залишив світлогасника - може, я мушу ним користуватися!

Не маючи бажання слухати сварку, Гаррі вислизнув непомітно для друзів з кімнати. Пішов униз на кухню, яку тепер відвідував регулярно, бо був переконаний, що Крічер, найімовірніше, з’явиться саме там. Однак за кілька сходинок до коридору він почув стукіт у двері, а згодом металеве клацання й брязкіт ланцюга.

Його нерви натяглися, мов струни. Він вихопив чарівну паличку, сховався в тінь біля голів ельфів-домовиків і чекав. Двері відчинилися. На мить стало видно освітлену ліхтарями площу та постать у плащі, що прослизнула в коридор і зачинила за собою двері. Щойно непроханий гість ступив один крок, як голос Муді запитав: - Северус Снейп? - А тоді з кінця коридору звелася фігура з пороху й рушила до прибульця, піднявши мертву руку.

- То не я тебе вбив, Албусе, - промовив спокійний голос.

Закляття зламалося: порохова фігура знову вибухла, і прибулий зник за густо-сірою хмарою куряви.

Гаррі націлився чарівною паличкою в центр хмари.

- Не рухатись!

Він забув про портрет місіс Блек. Від його крику відхилилися портьєри, що її затуляли, й вона заверещала:

- Бруднокровці й нечисть ганьблять мій дім...

Рон з Герміоною злетіли по сходах до Гаррі, спрямувавши, як і він, чарівні палички на невідомого, що стояв, піднявши руки.

- Не стріляйте, це я, Ремус!

- Ой, слава Богу, - слабко пискнула Герміона й замість прибульця спрямувала паличку на місіс Блек. Щось бахнуло, портьєри знову затулилися й запала тиша. Рон теж опустив чарівну паличку, а от Гаррі не опустив.

- Покажися! - крикнув він.

Люпин вийшов під світло лампи, тримаючи руки вгору, наче здавався.

- Я Ремус Джон Люпин, вовкулака, іноді відомий під іменем Муні, один з чотирьох авторів Карти Мародера, одружений з Німфадорою, більше відомою як Тонкс, і я навчив тебе, Гаррі, вичакловувати патронуса у формі оленя.

- Ой, цього досить, - вибачливо сказав Гаррі й опустив чарівну паличку, - але ж я мусив перевірити, правда?

- Як твій колишній учитель захисту від темних мистецтв, я цілком з цим погоджуюсь. А от вам, Роне й Герміоно, не варто було так швидко знімати захист.

Вони збігли зі сходів до нього. Загорнутий у важкий чорний дорожний плащ, він був стомлений, але радий, що їх побачив.

- Северус ще не з’являвся? - поцікавився він.

- Ні, - відповів Гаррі. - Як ситуація? Чи всі живі?

- Так, - сказав Люпин, - але за нами стежать. На площі стоять двоє смертежерів...

- ...ми знаємо...

- ...я мусив являтися точнісінько на найвищу сходинку перед вхідними дверима, щоб вони мене не побачили. Смертежери не знають, що ви тут, інакше їх було б значно більше. Вони спостерігають за всім, що хоч якось пов’язане з тобою, Гаррі. Ходімо вниз, я багато чого маю вам розповісти і розпитати, що було з вами, відколи ви покинули «Барліг».

Вони спустилися до кухні, Герміона спрямувала чарівну паличку на камін. Миттю зайнявся вогонь, створюючи ілюзію затишку серед голих кам’яних стін і відблискуючи на дерев’яній поверхні довжелезного столу. Люпин витяг з-під плаща кілька пляшок маслопива і всі посідали на стільці.

- Я міг би прибути ще три дні тому, але мусив позбутися смертежера, що за мною стежив, - сказав Люпин. - Отже, після весілля ви подалися прямо сюди?

- Ні, - відповів Гаррі, - аж після того, як нарвалися на двох смертежерів у кав’ярні на Тотенгем-Корт-Роуд.

Люпин аж облився маслопивом.

- Що?

Вони пояснили, що сталося. Коли закінчили, Люпин був спантеличений.

- Як же вони так швидко вас знайшли? Неможливо простежити за тим, хто роз’являється, хіба що вчепитися за нього перед тим, як він зникне!

- Але ж малоймовірно, щоб вони в такий час просто собі прогулювалися по Тотенгем-Корт-Роуд? - знизав плечима Гаррі.

- Ми подумали, - боязко почала Герміона, - чи не міг на Гаррі залишитися Слід?

- Неможливо, - заперечив Люпин. Рон запишався, а Гаррі відчув, ніби йому з плечей упала гора. - До речі, якби Слід усе ще був на ньому, вони б уже точно знали, що Гаррі тут. Але я не збагну, як вони тебе вирахували на Тотенгем-Корт-Роуд, це дуже тривожно, дуже тривожно.

Однак, на думку Гаррі, зараз не це було найважливіше.

- Розкажи, що сталося після того, як ми зникли, бо ми від вас нічого не чули, відколи Ронів тато повідомив, що сім’я в безпеці.

- Нас усіх урятував Кінґслі, - пояснив Люпин. - Завдяки його попередженню більшість весільних гостей устигли роз’явитися ще до їхньої появи.

- А то були смертежери чи люди з міністерства? - втрутилася Герміона.

- І ті, й ті, бо тепер вони заодно, - відповів Люпин. - Їх було з десяток, але вони не знали, Гаррі, що ти теж там був. До Артура дійшли чутки, що перш ніж убити Скрімджера, вони тортурами хотіли витягти з нього інформацію про місце твого перебування. Якщо це справді так, то він тебе не видав.

Гаррі зиркнув на Рона й Герміону. Їхні обличчя віддзеркалювали шок і вдячність водночас. Гаррі недолюблював Скрімджера, але якщо Люпин казав правду, то на порозі смерті Скрімджер його все-таки захистив.

- Смертежери обшукали увесь «Барліг» згори донизу, - розповідав далі Люпин. - Знайшли упиря, але не захотіли до нього наближатися... потім багато годин допитували тих наших, хто не встиг утекти. Думали вибити хоч якусь інформацію про тебе, але ж ніхто, крім членів Ордену, не знав, що ти був у «Барлозі».

- Одночасно із вторгненням на весілля інші смертежери вривалися в усі будинки, мешканців яких підозрювали у зв’язках з Орденом. Це діялося по всій країні. Нікого не вбили, - одразу додав він, випереджаючи запитання, - але поводилися жорстоко. Спалили дім Дідалуса Діґла, хоч його, як ви знаєте, там не було, і закляли «Круціатусом» родину Тонксів. Знову ж таки, хотіли з’ясувати, куди ти подався, побувавши в них. Отож усі живі... звичайно, пережили потрясіння, але загалом з ними все гаразд.

- То смертежери зламали всі захисні закляття? - запитав Гаррі, пригадавши, як надійно діяли чари того вечора, коли він упав у саду в батьків Тонкс.

- Гаррі, зрозумій - тепер на боці смертежерів уся потуга міністерства, - пояснив Люпин. - Вони мають повноваження виконувати найбрутальніші закляття, не боячись, що їх засічуть або заарештують. Вони подолали всі захисні закляття, які ми начаклували проти них, і навіть не приховували, навіщо прийшли.

- А як вони виправдовують тортури, за допомогою яких хочуть дізнатися, де перебуває Гаррі? - ледве чутно запитала Герміона.

Перейти на страницу:

Роулинг Джоан Кэтлин читать все книги автора по порядку

Роулинг Джоан Кэтлин - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Гаррі Поттер і Смертельні реліквії отзывы

Отзывы читателей о книге Гаррі Поттер і Смертельні реліквії, автор: Роулинг Джоан Кэтлин. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*