Гаррі Поттер і орден Фенікса - Роулинг Джоан Кэтлин (лучшие книги читать онлайн бесплатно без регистрации .TXT) 📗

— Ти останнім часом якийсь зажурений, — не вгавала Джіні. — Мені здається, якби ти поговорив з Чо...

— Я хотів би поговорити не з Чо, — заперечив Гаррі.

— А з ким? — пильно глянула на нього Джіні.

— Я...

Він озирнувся, чи ніхто їх не підслуховує. Досить далеко від них Мадам Пінс видавала величезну гору книжок ошелешеній Анні Ебот.

— Я хотів би поговорити з Сіріусом, — пробурмотів він. — Але знаю, що це неможливо.

Джіні задумливо дивилася на нього. Щоб десь подіти руки, Гаррі зняв обгортку з великоднього яєчка, відламав чималий шматок і поклав у рот.

— Якщо ти так хочеш поговорити з Сіріусом, — протягла Джіні, теж частуючись яєчком, — то можна щось придумати.

— О-о,тут придумаєш, — втомлено зітхнув Гаррі. — Амбриджка стежить за камінами й перечитує листи.

— Якщо ростеш в одному домі з Фредом і Джорджем, — замислено сказала Джіні, — то починаєш розуміти: не існує нічого неможливого, якщо маєш крихту зухвальства.

Гаррі глянув на неї. Можливо, це подіяв шоколад — Люпин завжди радив його їсти після зіткнення з дементорами — або просто він нарешті висловив уголос бажання, що нестерпно пекло його зсередини ось уже цілий тиждень, але Гаррі відчув якусь надію.

— ЩО ЦЕ ВИ ТУТ ВИТВОРЯЄТЕ?!

— От чорт, — прошепотіла Джіні, зриваючись на ноги. — Я й забула...

На них насувалася мадам Пінс. Її зморшкувате лице перекосив гнів.

— Шоколад у бібліотеці! — закричала вона. — Геть... геть... ГЕТЬ!

Махнула чарівною паличкою — і Гарріні книжки, порт фель і каламар полетіли з бібліотеки навздогін йому та Джіні, кілька разів добряче стукнувши їх по головах.

Ніби підкреслюючи важливість майбутніх іспитів, наприкінці канікул на столах у ґрифіндорській вежі з'явилися брошурки, проспекти й рекламки з описами різноманітних чаклунських професій, а на дошці оголошень вивісили таке повідомлення:

Гаррі переглянув список і побачив, що він має бути в кабінеті професорки Макґонеґел о пів на третю в понеділок, а це означало, що доведеться пропустити майже весь урок віщування. Разом з іншими п'ятикласниками останні дні великодніх канікул він провів, перечитуючи всю залишену для них інформацію про майбутні професії.

— Цілительство мене не приваблює, — мовив Рон в останній вечір перед початком чверті. Він перечитував брошурку з перехрещеними кісткою та чарівною паличкою на обкладинці — тобто з емблемою лікарні Святого Мунґо. — Тут пишуть, що для цього необхідно, складаючи НОЧІ, отримати, щонайменше, "Д" з настійок, гербалогії, трансфігурації, замовлянь і захисту від темних мистецтв. Тобто... оце так... потрібно зовсім небагато, правда?

— Бо це дуже відповідальна робота, — неуважно сказала Герміона. Вона переглядала яскравий помаранчево-рожевий проспект, що називався "ТО ВИ ХОТІЛИ Б МАТИ РОБОТУ, ПОВ'ЯЗАНУ З МАҐЛАМИ?" — Не треба особливої кваліфікації, щоб налагоджувати контакти з маґлами. Вистачить отримати СОВу за маґлознавство: "Набагато більше важать ваше завзяття, витримка та добре почуття гумору!"

— Для налагодження контакту з моїм дядьком доброго почуття гумору не вистачить, — похмуро заперечив Гаррі. — Радше треба мати добру реакцію, щоб ухилятися від стусанів. — Гаррі саме читав рекламну брошурку про роботу в чаклунському банку. — Ось послухайте: "Прагнете за хопливої праці, пов'язаної з подорожами, пригодами та вагомими преміями за ризикові пошуки скарбів? То поду майте про роботу в чаклунському банку "Ґрінґотс", де зараз є вакантні посади зламувачів заклять у багатообіцяючих закордонних проектах... "Але потрібне знання числомагії... Герміоно, ти можеш за це взятися!

— Мене банки не цікавлять, — байдуже відповіла Герміона, що переглядала брошурку "ЧИ МАЄТЕ ВИ ХИСТ ДО МУШТРУВАННЯ ТРОЛІВ-ОХОРОНЦІВ?"

— Агов! — почув Гаррі голос над вухом. Він озирнувся. До них підсіли Фред і Джордж. — Джіні нам про тебе розповіла, — сказав Фред, кладучи ноги на столик, від чого на підлогу впало кілька брошурок про роботу в Міністерстві магії. — Казала, що ти хотів би поспілкуватися з Сіріусом.

— Що? — негайно озвалася Герміона. Її рука завмерла на півдорозі до проспекту "ЗАВІТАЙТЕ У ВІДДІЛ МАГІЧНИХ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ТА КАТАСТРОФ".

— Так... — якомога недбаліше підтвердив Гаррі, — було б непогано...

— Не будь таким ідіотом, — випросталася Герміона і глянула на нього так, ніби не вірила власним очам. — 3 Амбридж, яка порпається в камінах і обшукує всіх сов?

— Думаю, можна піти іншим шляхом, — з усмішкою потягся Джордж. — Треба тільки елементарно відвернути її увагу. До речі, ви, мабуть, помітили, що на великодніх канікулах ми не вчиняли ніяких заворушок?

— Бо який був сенс псувати собі відпочинок? — додав Фред. — Ніякого сенсу. Окрім того, ми б заважали учням повторювати пройдене, а такого ми собі аж ніяк не могли дозволити.

Він святенницьки вклонився Герміоні, яку помітно вразила така чуйність з його боку.

— Але завтра знову починаються будні, — весело провадив Фред. — І якщо ми все одно збираємося трошки хаоснути, то чому Гаррі не може цим скористатися, щоб побалакати з Сіріусом?

— Так, але все ж, — заперечила Герміона з таким виглядом, ніби пояснювала щось простеньке комусь дуже тупому, — навіть, якщо ви й відвернете її увагу, то як саме Гаррі зможе з ним поговорити?

— У кабінеті Амбриджки, — тихесенько проказав Гаррі. Він уже давно про це думав і не бачив іншої альтернативи.

Амбридж сама сказала, що не стежать тільки за її каміном.

— Ти... мабуть... здурів? — ледве чутно прошепотіла Герміона.

Рон опустив брошурку про торгівлю високосортними грибками і насторожено прислухався.

— Не думаю, — знизав плечима Гаррі.

— А як же ти туди потрапиш? Гаррі вже мав готову відповідь.

— Сіріусів ніж.

— Вибач?

— Позаторік на Різдво Сіріус подарував мені ножа, що відкриває будь-який замок, — пояснив Гаррі. — Тому, якщо вона навіть зачаклувала двері й "Алогомора" не подіє — а вона це зробила, я не сумніваюся...