Вулиця Без світання - Усиченко Юрій Іванович (электронную книгу бесплатно без регистрации .TXT) 📗
Постояли, прислухалися. Від причалу, де розвантажували «Генерала Гранта», долинали гуркіт лебідок, дзвінкі голоси.
Переконавшись, що небезпеки нема, рушили далі: Павлюк попереду, за ним — Тимошков, позаду — Дем'янко.
Перетнули залізничне полотно, ступили на причал. Він увесь був завалений товстими колодами. Прохід між ними тягнувся паралельно причалу, лише в кінці повертав просто до води.
Дем'янко обігнав Тимошкова і пішов зразу за Павлюком.
— Куди ви? — засичав Тимошков. — Не лізьте наперед.
— Цсс! — цикнув на нього Дем'янко. — Потім поясню.
Обіцянки він так і не виконав.
Коли Павлюк повернув за ріг, перед ним виросли троє з автоматами наперевіс. В ту саму мить хтось стрибнув зверху, притиснув до землі Тимошкова.
— Стріляйте, Дем'янко! — крикнув Павлюк, сподіваючись у загальному сум'ятті сунути руку за пазуху і включити механізм, який спалить документ. — Стріляйте!
— Моє прізвище не Дем'янко, а Данилко, — не без іронії пояснив молодий чоловік, тримаючи Павлюка за руки і не даючи йому поворухнутись. — Вийміть у нього з-під сорочки футляр, товаришу Воробйов. Список зрадників там.
