Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Детективы и триллеры » Полицейские детективы » Наступна станція — смерть - Лапікура Валерій (читать книги полностью .TXT) 📗

Наступна станція — смерть - Лапікура Валерій (читать книги полностью .TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Наступна станція — смерть - Лапікура Валерій (читать книги полностью .TXT) 📗. Жанр: Полицейские детективы. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Назад 1 ... 17 18 19 20 21 Вперед
Перейти на страницу:

Фраєрам щастить, але тільки раз. Отій відьмі, котра наді мною знущалася, записали навіть без розтину «гостру серцеву недостатність», та й край. Бо мене, напевне, в містечку ніхто не бачив — надвечір приїхала, над ранок — на поїзд, і гайда! Гратися з отрутою, скажу чесно, більше не збиралась. Лотерея з блатом в інституті мене більше влаштовувала. Жадібність згубила! Вийшли на мене голова колгоспу з головихою і дочкою на додачу — дитина тупа, аж дзвенить, і по очах видно, що їй не вища освіта потрібна, а колгоспний бугай-симентал. Вранці, вдень і ввечері. Так ні, вони її до інституту пруть, та ще й на «сан-гіг». Сказилися, то ж факультет виключно для майбутніх дружин завідуючих базами і директорів ресторанів. Не з її щастям і не з її задницею! Та батьки за неї такі гроші дали, що я не витримала, подумала — а раптом якось викручусь. Ні, щоб узяти худеньких, страшненьких і в окулярах, зате розумних. Або, на крайній випадок, повернути хабара. Однак, примудрилась я ті гроші ще до екзаменів розтринькати. Отямилася в камері. А на суді мені пояснили, що відтепер шлях у медицину для мене закритий — хіба що санітаркою в морг у лікарні, що за сто ке-ме від обласного центру.

На додачу, ані слідчий, ані суддя не повірили, що я звичайнісінька аферистка. Вважалось, що я — лише посередник і прикриваю когось великого в інституті. Тому і вліпили мені строк по максимуму. Відсиділа, вийшла на волю з довідочкою в руках і з анульованим дипломом. Роби, що хочеш. Туди поткнулась, сюди поткнулась, згадала жарт судді — пішла в морг найматись. Е, ні, кажуть, нащо нам цей клопіт? Краще вже алкоголіка, але без судимості. Пригадала свій перший досвід зі старою родичкою… Знаєте, скільки на світі старих, самотніх і жадібних людей?

Я не став продовжувати дискусію. Набридло!

— Не знаю і знати не хочу. Закінчу замість вас: десь після сьомої притруєної вами бабці виразно запахло смаленим. Ви ж в радіусі ста кілометрів від обласного центру крутились, думали, що всі лягаві — ідіоти! Трохи правди в цьому є, бо вас запідозрили не міліціонери, а медики. Середньостатистична цифра раптових смертей людей літнього віку по області чомусь підскочила. От вони, всупереч вашим надіям, по останній жертві за всіма правилами експертизу провели, а потім і всіх попередніх викопали. Навіть пару зайвих, як виявилося. Міліція ваше фото під кожним райвідділом наклеїла, так ви зачіску змінили, підтемнили волосся, — і на історичну батьківщину. Думали, де та Самара-городок, а де Київ — «мать городов русских». Однак труїти тутешніх бабусь уже не наважились. Здибали по дорозі транзитника, схожого на вашого кривдника з депутатським значком — і що, легка здобич?

— Ще б пак! Місцевий — він як? Або прибіжить за п’ять хвилин до відправлення, або вискочить одразу по прибутті — і додому, повз вокзал. А у транзитника квиток у кишені і купа часу, котрий він не знає, куди подіти. Місто ж чуже. От і шукає пригоди на свою… і одержує від мене по повній програмі.

— З транзитниками теж розібралися. Те ж почуття помсти, тільки прибутку більше.

— Прибутку… прибуток, звичайно, річ корисна. Жити ж за щось потрібно. Але я таких, як цей, даром би труїла.

— Та за що ж так жорстоко?

— А от за те. За очі масні, за руки нахабні, за натуру хтиву. Та коли такий за коліно мацав — я його на місці вдавити ладна була. Чоловіки… сволота! Лиш у начальство пролізе — і вважає, що йому все дозволене!

— А до речі — якщо не секрет — чого ви раптом з начальників на бідних голів колгоспів перейшли? Масть змінили? Чи переконання?

— Це ви про того?… А от якраз він на того мого «таточка» надто вже був схожий. Спершу здалося навіть, що це він, тільки постарілий. Хоча — різниці ніякої. Такий же кнуряка, як і всі. Ненавиджу!

— І за це ви його… пригостили?

— Ну не за ті ж нещасні двадцять п’ять рублів з загашника.

— До речі, а чому ви двійників труїли, а не оригінал?

— Подівся кудись, кажуть, перевели з підвищенням. Шкода, що я його не знайшла!

— Кому шкода, а кому — хвалити Бога! Дивна у вас манія переслідування. Не вас переслідують, а ви — інших.

Тут, нарешті, черговий з коридору перестав сопіти під дверима і гукнув, що прийшов «автозак» із Лук’янівки.

От і казочка уся! Нашу підфарбовану брюнетку з усіма пересторогами потримали в ізольованій камері слідчого ізолятору, доки між Києвом, Куйбишевим і Москвою йшло жваве службове листування. Нарешті, столиця нашої Батьківщини вирішила, де саме відбудеться основне нагородження непричетних. Громадянку Курощапову під належною охороною етапували до Поволжя.

Коли її везли з місцевого аеропорту до в’язниці, на перехресті під червоне світло вилетів самоскид, завантажений картоплею, і вдарив у борт «воронка». Охороні пощастило, обійшлось кількома гулями і парою розквашених носів. А от у жінки від удару чомусь зламалася шия і вона одразу померла. Так нам повідомили службовими каналами. А приватними дійшла версія, що командував конвоєм син однієї з отруєних Курощаповою бабусь. Не догледіли! Буває…

Назад 1 ... 17 18 19 20 21 Вперед
Перейти на страницу:

Лапікура Валерій читать все книги автора по порядку

Лапікура Валерій - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Наступна станція — смерть отзывы

Отзывы читателей о книге Наступна станція — смерть, автор: Лапікура Валерій. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*