Феміністка - Кононович Леонід (книги бесплатно полные версии .txt) 📗
— Це теж нічого! Золоті зуби працюють на позитивний імідж. Перейдемо тепер до психологічного портрету. Психіка нестійка, вибухова. Для мислення характерні консервативні установки, котрі, слава богу, цю вибуховість нейтралізують. Рефлекси набагато вищі від норми… кажу ж тобі, гамадрил натуральний! Підсвідомість брудна, скалічена, усе це завдяки важкому дитинству. Поодинокі позитивні установки перекодовані внаслідок участі об'єкта в бойових діях. Коефіцієнт інтелекту низький, духовне життя відсутнє. Основне коло інтересів: спиртне, гроші, секс. Остання складова становить для нас особливий інтерес. Несамовите прагнення об'єкта до виконання якомога більшої кількості статевих актів нейтралізує домінанту його хворого розуму, — патологічний садизм, породжений шизоїдним складом психіки…
Я слухав цю маячню, не вірячи своїм вухам. Тоді перегнувся через стіл і, схопивши Урилова за барки, щосили рвонув до себе.
— Що ти робиш, коняко з яйцями! — пручаючись, зарепетував полковник.
— Та я тебе зараз на місці урию, котяро ти помийний! — тихо сказав я, дивлячись йому в вічі. — Я зараз тебе як потурю головою по східцях, то тільки штани за тобою поскачуть! Я тобі як дам у лоба, то в тебе серце стане й мізки носом повискакують, бугаїно ти одморожена! Я тобі покажу фізіономію, не спотворену інтелектом! Я зараз продемонструю тобі скалічену підсвідомість! Ти, ментяро, приліз у нашу фірму, п'єш тут наш коньяк, смалиш наші сигари — та ще й варнякати будеш, еге? Та ти зараз на своїй собачій шкурі дізнаєшся, що за домінанта в моєї шизоїдної психіки!
Мурат блискавично переплигнув стола й, крутонувши мені руку за спину, повалив у крісло.
— Так, — погрозливо сказав він, — ану без нервів! А то я зараз хутко тебе заспокою, втямив? Чим це тобі Урилов не догодив, га?
Полковник поправив свого червого картуза й знесилено впав у фотель.
— Ну й розбушувалася, бугаїна! — покрутив він головою. — Значить, не подобається вже полковник Урилов? Як од мєнтів треба було відмазувати, то він подобався, — а тепер хрін йому на рило, еге?
Мурат натиснув кнопку.
— Цуцичок? По повній програмі нам, — коньяк, закуски й усе інше!
— Прийшов Барабаш! — звістила Цуцичок. — Запускати?
— Хай сидить! З ним я буду розмовляти окремо… — Шеф невдоволено глянув на мене. — Чого це ти розбушувався, скажи на милість? І що це за погрози на адресу полковника Урилова?
— А розібрала сильно, коняка з яйцями! — сказав Урилов, пахкаючи сигарою. — Грошей багацько заробляє, дівчат порає по кілька штук заразом, коньяк жлуктить, мов свиня… Одморозок, нічого, не скажеш!
— Ти побалакай у мене, мусоряко! — заворушивсь я в фотелі. — Ти ще нявкни пару горбатих слів, — і я тебе…
Урилов зневажливо скривився.
— Солі ти мені на хвоста насиплеш, котяро скотобазний! Що, не правду я кажу? Одморозок — він і є одморозок! Він розперізується й розперізується, аж доходить до того, що починає вбивати своїх колег! Про курганське угруповання чув? Ну, в Москві було таке! Ці придурки мочили всіх, кого треба й не треба, творили безпредєл, якого в світі ще ніхто не бачив, — а тоді стали один одного вбивати! Хто міри не знає, той завжди отак скінчить…
Відчинилися двері, й увійшла Цуцичок з величезною тацею в руках.
— О, — задоволено сказав Мурат, розглядаючи пляшку з коньяком, — «Ремі Мартін»! Що ж, давайте по п'ять грамів…
Урилов підняв свого келишка.
— Ну, — сказав він, — берися, коняко з яйцями, — і не держи на мене сокиру за пазухою… Будьмо!
Ми випили, й Мурат докірливо похитав головою.
— Поясни тепер, — вимогливо сказав він, — чому це ти на полковника Урилова бочку покотив? Хіба те, що він казав, було неправдою?
Я взяв сигару й, одкусивши кінчика, поцілив ним у відчинену кватирку.
— Та, — сказав я, випускаючи хмару диму, — в тім-то й річ, що він і слова брехні не сказав! Але кому ж хочеться, слухати, як тебе розкладають по поличках, та ще й так методично! І ця спорідненість із гамадрилом… До речі, а з якого приводу ви взагалі завели цю розмову?
Мурат із Уриловии перезирнулися.
— Річ у тому, — замислено сказав шеф, не перестаючи пахкати сигарою, — що ми вирішили дати тобі завдання… На перший погляд, воно таке собі… просте й не виходить за рамки тієї роботи, яку ти звик виконувати, — от тільки справу тобі доведеться мати зі специфічною публікою! Урилов, щоправда, впевнений, що ти маєш усі дані для роботи з цим контингентом…
— З жінками чи що?
— На льоту врубається, кінь з яйцями! — захоплено сказав полковник.
Мурат задоволено посміхнувся.
— В «Тартарі» йолопів не держать… я один такий! — гордо сказав він Урилову! Й до мене: — Ти повинен розслідувати діяльність жіночого товариства «Україночка»!
— Он воно що! — замислено сказав я.
— Ти згоден взятися за цю справу?
Я посмоктав сигару й, відкинувшись у фотелі, став напружено міркувати. В кабінеті запала тиша. Мурат із Уриловим теж мовчали і з надією дивилися на мене.
— Мета розслідування? — поспитав я нарешті. Мурат надав своїй мармизі офіційного виразу.
— Товариство «Україночка» має потужні джерела фінансування, котрі знаходяться за кордоном! — діловито сказав він. — Однак це все, що нам відомо… Хто конкретно дає ці гроші, з якою метою, наскільки вони чисті — все це для нас буквально темний ліс! Установити пощастило тільки одне — ключовою фігурою в усій цій справі виступає Леся! До неї сходяться всі кінці: саме вона три роки тому заснувала товариство й тільки вона має контакти зі спонсорами, котрі всю цю дурню так щедро фінансують! А гроші там великі — йдеться про суми в сотні тисяч доларів, якщо не більше…
— А податкові перевірки?
— А що податкові перевірки! Кошти регулярно надходять із якогось благочинного фонду в Швайцарії, і все законно… Тут не підкопаєшся, розумієш?
— Одне слово, ти, скот безрогий, повинен розібратися, що це за діла! — втрутився Урилов. — Бо як грошей багацько, то вони й нам згодяться… для чого ж їх на хріновину витрачати? Так що попрацюй з цим об'єктом і доповіси мені про все! Я спеціяльно тебе й вибрав: мордяка в тебе звіряча, плечі широкі, зріст під два метри, голова брита і в шрамах… а жінкам усе це подобається! Вони як побачать такого дебіла, то зразу ж в оргазмах починають корчитися! От увійдеш до них в довіру, затягнеш у ліжко — вони тобі й виспівають усе… Коротше, ти поняв, коняко з яйцями? Зроби це для мене, — а за полковником Уриловим не заржавіє! Може, од мєнтів треба буде одмазати чи посадить яку-небудь скотину, — то полковник Урилов усе для тебе зробить! Коротше, як ти з ним будеш людина, то й він до тебе з усією душею… второпав?
— Второпать я второпав, — сказав я замислено, — от тільки справа ця ще більш заплутана, ніж ви собі думаєте!
— Це ти про що, коняко відморожена?
Я зітхнув і став розповідати про свої пригоди. Коли я дійшов до сутички на шосе, Мурат із Уриловим аж роти пороззявляли од подиву.
— Й ти дозволив, щоб вони футболили тебе, мов кота скотобазного?! — не повірив Урилов.
Я знічено посміхнувся.
— Вся біда в тому, що я втратив нюх! Вони на мене кидаються, а я граюся з ними, як з кошенятами… От і підпустив близько, а тут мене й загилили нунчакою! — Я зітхнув. — На війні все було простіше! Ти знав: цей кишлак треба зачистити, — значить, кидай гранату в кожну діру й смали з автомата у все, що ворушиться… А будеш гризлом клацати, самого уб'ють.
— В Афганістані, — кивнув шеф, — ми не церемонилися!.. Ну й що далі?
Я коротко виклав усе, що було далі.
— Моя проблема, — підсумував я, — полягає тепер і в тому, щоб витягти Мацюцьку з цієї халепи! Вона опинилася буквально поміж двох вогнів і, не в останню чергу, з моєї вини… А тому я мушу взяти в оперативну розробку й оцю жінку, яка водиться з неграми!
Урилов задоволено рохнув.
— Це, — сказав він, поважно скорчивши свою банякувату мармизу, — буде частиною твого завдання! Ти, бугаїно, повинен з'ясувати геть усе, що стосується цього дівчачого розплідника, ясно?
