Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович (читать книги бесплатно полностью txt) 📗
Я б припав до твого личка,
І з тобою – хоч куди.
Як згадаю ту дівчину,
І її веселий стан,
У душі моїй ще й досі
Скаженіє ураган.
4.1.1975 р.
НАШІ ПАПОЧКИ
Дід проїздив вік на бричці
Але звали – паном,
А мій шеф на «Жигулях»
А прозвали – хамом.
Бо, коли мій їхав дід,
Хто зупинить – стане,
Ну, а цей сорокопуд
Навіть і не гляне.
Очі витріщить на тебе,
Як ведмідь на диво,
Морду тут же перекривить,
Мов його вдавило.
Оттакі вони у нас
Наші милі «папочки»,
Люди всі їх в нас клянуть,
Ну, а їм – до лампочки.
27.3.1976 р.
СЛАВА УКРАЇНІ!
Україно! Я з тобою,
Й буду вічно я твоїм,
Як жених із молодою,
Як із блискавкою грім.
Бо з твоїх джерел бездонних,
Й з голубих твоїх дібров –
Я завжди черпав натхнення,
І свою земну любов.
13.6.1976 р.
НА ВСЕ ЖИТТЯ
Чи грів хто з вас своїй коханій
Ноги у пазусі своїй?
Коли мороз тріщав надворі
Й на всіх, як хижий звір шипів.
Але була то мить чудова,
І я радів, немов дитя,
Як перший раз я взяв ті ноги
Бо в них відчув весь сенс життя.
10.6.1976 р.
ГОЛОВІ ПРОФКОМУ
Сіпівому Петру Васильовичу
А Сіпівому приснилось,
Що у нього така сила,
Що якби не він в конторі –
То були всі босі й голі,
І жили б всі, як бомжі,
Що без хати і межі.
І що він такий всезнайка,
Як в відрі стара лушпайка,
А насправді, він то – зло,
З роду-прадіда – мужло.
Любить він тоді мовчати,
Як щось треба підказати,
А як просять сказать слово,
Він, як Вітя мчить до Вови.
От такий наш голова,
Хоч дурний, та всі права.
А як тре’ вас обдурить,
В нього – все тоді горить.
А з начальством рука в руку
Як же не цінить цю суку?
А щоб хату Грицю дать, –
Йде в начальника питать,
Бо попробуй без диплома
Жить, як виженуть з профкома.
14.12.1974 – 25.3.2013 р.
О, ЯК БИ Я ХОТІВ ТРУДИТЬСЯ
О, як би я хотів трудитись
Та не на користь сатані,
Бо як погляну на ці морди,
То аж кипить усе в мені.
7.3.1957 р.
ЯК ПОГЛЯНУ Я НА ЛИТКИ
Сидить жінка серед хати
І мене гукає спати.
Я ж як глянув на ті литки,
То аж чуб піднявся дибки.
27.7.1957 р.
АБИ ЗАВЖДИ БУЛИ БАЖАННЯ
Періщить дощик під вікном,
Що аж згинається калина,
Прийди до мене перед сном
Хоча б на час, моя дівчино.
Я жду тебе як моряки
Завжди побачення з землею,
Як Пенолопа із війни
Свого чекала Одіссея.
Я жду і знаю! – ти прийдеш
Разом із сонячним світанком,
І знаю, щастя принесеш,
І повну пазуху кохання.
8.7.1981 р.
ОДИНОКИЙ ВІТЕР
Знову тривожно серце б’ється
Об берег власних почуттів,
А щастя в руки не дається,
Ніби воно із ста чортів.
Гасає вітер по хатині,
Голосить дзвінко, як маля,
Що нікому погріти спину
Як ніч приходить на поля.
Гасає вітер по долині,
Готовий серце розірвать,
А я шукаю очі сині,
Хоч і не знаю, де шукать?
11.12.1979 р.
НАТАШІ
Дощ в садку всю ніч шумить,
Як же там сусідка спить?
14.8.2012 р.
МУРКОТУШКИ
Коли баби муркотять...
Угадайте, що хотять?
17.9.2012 р.
НОРМУВАЛЬНИКАМ КОНТОРИ
Галі, Каті, Елеонорі
Сниться, що весь день на морі,
Бо такі розцінки знають,
Що їх всі і скрізь вітають.
Бо як випишуть наряд –
Всі їм дякують підряд.
Тож своє службове «горе»
Кожен рік везуть на море.
Всі веселі, всі сміються,
А що буде, як проснуться?
От вони які дівчата,
Роблять все, що скаже «тато».
22.12.1974 р.
ЩО КРАЩЕ В СВІТІ?
– Що краще в світі? – сало чи краса,–
Питає в Лося Порося.
І Лось, відбігши від дороги,
Сказав, що самі кращі – роги,
Бо в красоті не розбиравсь,
А сала їсти не збиравсь,
А роги Лосю знадобляться.
Аби від суддів відбиваться.
Такі у нас сьогодні судді,
Й чим більш їм дай – тим більш паскудні,
Бо так як той паскудник судить –
Мене й державу він паскудить.
14.3.2013 р.
АКАЦІЯ І ГРИЦЬКО
Акація цвіте й з каштанами шепоче,
Грицько, ти запитай, чого дівчина хоче?
БЛАГОСЛОВЕННЯ
Як у царство ніжного натхнення,
Я до тебе, миленька, іду,
І прошу в Богів благословення
На твою незайману красу.
23.6.1983 р.
БІЛЬШ НІЧОГО НЕ ТРИМАЛА
Коли Сарі наказали,
Щоб вона пісок кидала,
Та на шефа подивилась
І до нього ближче стала:
– Я в руках, крім ложки й члена,
Більш нічого не тримала.
5.3.2013 р.
ПОДАРУЙ МЕНІ РАДІСТЬ
Подаруй мені ти радість,
Краєм губ хоч посміхнись,
Ну кому потрібна зрада? –
Як для щастя ми зійшлись.
11.5.1975 р.
В ТВОЇХ ОБІЙМАХ
В твоїх красотах не купався,
І хоч про той не відав шквал,
Але я в тім не сумнівався,
Що там, де ти, – там – карнавал.
1.10.1974 р.
НАВІЩО ТА ЛЮБОВ?
Навіщо та любов, що ранить,
Нащо холодні ті вогні,
Навіщо ті, скажіть, тюльпани,
Які дарують не мені?
24.5.1978 р.
ЩОБ БУЛИ ВІРНИМИ ЖІНКИ
Чоловіки! Не корчте дурнів!
Хочете вірних мать жінок?
З чужими не крутіть амури
Й своїх від себе ні на крок.
6.6.1983 р.
ПРО ДОЛЮ І ВОЛЮ
Налетіли вітри з поля
І схопили мою долю,
І схопили й закружили,
Руки рвуть і ноги й жили.
Дуже боляче порою,
Все ж стою я над собою,
І тримаю свою долю,
Хоч і сам тягнусь по полю.
Всі подряпав руки й ноги,
Кров юшила до дороги –
По стерні, і по шипшині
Де я корчився на спині.
Гальмував зубами, боком
І розпухлим лівим оком.
І хоч як держав я долю,
А попав в страшну неволю,
Бо як долі дали волю,
Хто ж її спіймає в полі?!
21.7.1981 р.
Я ЗНАЮ, ЩО ІСНУЮТЬ Й ЩЕ СВІТИ
Я знаю: є і ще світи,
Та будь вони самі найкращі! –
Але туди не хочу йти,
І не вмовляйте, а нізащо.
13.12.2012 р.
ПОКИ ЖИВУ
Я не вірю в пекло і не вірю в рай,
І не вірю я ні в які забобони,
Й поки вас ще хочуть, не – дрімай,
Все однако спишуть на гормони…
13.12.2012 р.
ЯКТО ТИ ХОЧЕШ ЖИТЬ
А розум, як невтомний вітер,
Кудись летить він і летить,
А десь ростуть веселі квіти,
І так, як ми – всі хочуть жить.
НЕ ТІ УКОЛИ…
З такими формами як в тебе
Треба десь в Ялті загорять,
А ти в лікарні розвалилась,
Що хлопці всі аж скреготять.
