Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович (читать книги бесплатно полностью txt) 📗
Пазухою, повною ціцьок...
І вона також у тім пориві,
У ту мить стає, немов вогонь,
Й так підлізе гарненько під хлопця –
Що пройде відразу в нього сон.
30.8.1974 р.
КОЛИ ЛЮДИ ПОСМІХАЮТЬСЯ
Кожному щастю дається свій вік,
Щастя з новизни, з краси бере лік.
Щастя тоді – коли люди сміються,
Й тим хто кохає – завжди віддаються.
Бо, мабуть, творець, як людину творив,
Він кожній у душу іскринку вселив,
І дав їм характери різні, росу,
Щоб кожний знаходив свою в ній красу.
І, мабуть, творець це для того створив,
Щоб кожний, крім жінки, ще й інших любив,
Й, можливо, він того нарік ідеалом,
Якому завжди було ніжності мало.
Бо поки дружину собі ти шукав,
То хтось її певно також розважав.
Життя любить ласку і ніжності море,
А той, хто не любить, в житті тому – горе,
Я пам’ятаю, як мужу сказала жона,
Якщо не кохатимеш, буде – війна!
Бо нащо мені, той, скажіть, ідеал,
Який має жінку й біжить на вокзал?
Отож, з поміж двох ти одну вибирай,
А потім її і запрошуй у гай.
Те саме і жінці скажу: нагуляйсь,
А потім дивись, як коза не брикайсь.
Кожному щастю дається свій вік,
Та щастя жіноче – її чоловік.
Отож, бережи його – свій коровай,
Й нікому, крім мужа, його не давай!
11.9.1974 р.
ВІРШІ ДЛЯ ДУШІ
Я хочу, щоб мої вірші
Були усім вам до – душі,
І всім, хто буде їх читать,
Завжди хотілося кохать,
І щоб вони всім так, як Гагри,
Були ще кращі від віагри.
9.9.2012 р.
КРАСА І ГРІХ
Хтось десь колись був нам сказав,
Мов на красу дивитись грішно,
А я ж малий був і не знав,
Яка з них грішна, де не грішна.
Сьогодні б вже і подививсь,
Я б теж на погляди глазурні,
Бо в дурість вірили не скрізь,
А тільки там, де були дурні.
Та це ж хіба скажіть не сміх? –
Про що вже згадую я слізно –
Скільки б я мати міг утіх,
Але прозрів занадто пізно.
7.4.1975 р.
ПРО ЗИМУ І ЛІТО
Зима любить тепло,
А літо прохолоду,
Отож, під Сонечком погрівсь,
І йди мерщій у воду.
23.5.1992 р.
ЯКЩО ТИ НЕ ЛЮБИВ
Якщо в житті ти не любив,
То чим докажеш, що ти жив,
Бо зміст життя, як вам сказать,
У тім – щоб ніжить і кохать.
17.11.1978 р.
ЩОБ ДОВГО ЖИТЬ
Кажуть, хто хоче довго жить,
Той мусить з усіма дружить,
Тому сьогодні йду й до тебе,
Бо цього хоче, знаю, – небо...
26.5.1978 р.
ЩОБ НЕ БУЛИ ХОЛОПАМИ
А ми вухами шльопали,
Тому усе й прошльопали,
То ж й світимо всі попами,
Щоб не були холопами.
28.7.2012 р.
ЯК ЦВІРКУН ЗАГРАЄ
Коли дрозд на гармошці заграє,
Й загудуть на долині хрущі,
Отоді і душа заспіває,
Всі найкращі про тебе пісні.
6.6.1978 р.
ЛЮБОВ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ЗЕМЛІ
Любов завжди як нова пісня,
Тільки кадри, як в кіно, – нові,
За століттями летять століття,
Міняються люди, суцвіття,
А любов залишається на землі,
13.6.1976 р.
ПРО ПРОВОРНІСТЬ
Таким проворним всім казався,
Поки з Галинкою не знався.
А зараз з ним немов щось сталось,
Ну не людина, одна – жалість.
9.1.1979 р.
ПРОСНИСЬ, ЛЕДАЩО
Уже пора і баб любить,
А він те й робить – тільки спить.
Проснись, ледащо, схаменись,
Й хоч раз до дівки притулись.
9.1.1979 р.
ГАСАЄ ВІТЕР ПО ХАТИНІ
Знову тривожно серце б’ється,
Об берег власних почуттів,
А щастя в руки не дається,
Немов його ще і не стрів.
Гасає вітер по хатині,
Я кроки чую ті здаля,
Як він подерся по драбині,
І притаївсь, як кошеня.
Гасає вітер й завиває,
Ніби щось хоче розказать,
А хтось, мов душу роздирає,
Яку не знаю, де дівать.
11.12.1979 р.
ВАРТО ЛИШЕ ГЛЯНУТИ
В твоїх очатах зібрана
Ніжність всього світу,
Там моя фантазія,
Там зима і літо.
Там моє натхнення,
І моя неволя,
Бо як в них залізу,
Йти не хочу з поля.
От тобі і вогники,
От тобі й жариночки,
Варто притулитися
Лише до Мариночки.
20.10.1978 р.
СОБАЧЕ ЖИТТЯ
Грицько благав в Богів Галину,
Й буду служить краще за псину,
Тепер він ходить й гірко плаче:
Нащо таке життя собаче?
10.1.1979 р.
ЯКА ЧУДОВА НІЧ НАВКОЛО
Яка чудова ніч надворі,
Яка чудова в небі синь,
І визирають з неба зорі,
Немов смереки з полонин.
А Місяць ген який патлатий
Пасе над озером гаї,
І посміхаються Карпати
Й пісні співають солов’ї.
Дивлюсь, і все це Україна,
І явір весело шумить,
Й зі мною йде моя дівчина,
То як же світ цей не любить?
25.7.1957 р.
ПОКИ ВІД ТЕБЕ НЕ ВТЕКЛА...
Кричать весь день сорокопуди,
О Боже мій! Яка краса!
Ви тільки гляньте на ці груди,
Що мені жінка принесла.
Й коли я глянув жінці в очі –
Вона й спідничку підняла,
– Ну як, сподобались стегенця?
– А якщо ні? – То я – пішла.
24.7.1957 р.
ЯК РАК СВИСНЕ
Тоді твоя мила тебе покохає,
Як пісню в гаю соловей заспіває,
А ти з неба Сонце руками достанеш
І тут перед нею, як свічку поставиш.
28.2.1969 р
ПЕРША ПРИСТРАСТЬ
Вперше пристрасті пульс,
Ніби дзвін я відчув,
Коли слово «люблю»
Від дівчини почув.
12.5.1983 р.
ХИМЕРНА ШТУКА
Певно, вже й сама жалкуєш,
Що втікала від людей,
Коли хлопці ще хотіли
Притулитись до грудей.
Бо любов химерна штука,
Вічно йде вона в штики,
Як торкне «не той хто треба»
Будуть вічно йти гудки.
Бо любов – це як шуліка,
Й має два своїх лиця,
Те що зле – для чоловіка,
А веселе – для Грицька.
ЯКЩО ПОМАНИТЬ
Я й сама уже не знаю,
Чи люблю, чи не люблю?
Та як гарно хто попросить,
І не хочу, то даю.
Ну, а тим, які не просять,
Я нічого не кажу,
Ногу на ногу закину
Посміхаюсь і сиджу.
Як на вулиці скрізь тиша,
Ніби в Божому саду,
То дівчата повсідають
Всі у хлопців на виду.
Хай сидять вони й радіють,
Нічого впиратися,
Адже треба колись й хлопцям
Теж порозважатися.
13.9.1974 р.
ТИ НЕ ЖАЛІЙ!
Ти не жалій за тим, чого не має,
Й чого не вернеш – не жалій,
А те бери, що взять ще можеш,
І, навіть, – гарненьких повій.
12.5.1983 р.
ТАК В ЖИТТІ БУВАЄ
Дуже часто так в житті буває,
Що вже хлопець сотню перебрав,
Ну, а він і ще якусь шукає,
Бо не ту, як бачите, він взяв.
І буває й навпаки частенько,
Й того, що прогнали мужика,
Інша його тут же підбирає,
Ще й готова збуцать гопака.
