Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович (читать книги бесплатно полностью txt) 📗
Й гонить цю погань із двора.
31.7.2012 р.
КАБЛУЧОК І ДУРАЧОК
Жив товариш, як товариш,
Лиха-горя він не знав,
Поки врешті він Мідею
Десь, як кажуть, відкопав.
І привів її додому
Й всім сказав, що це жона,
І почав збивать оскому
З тою жінкою щодня.
А як в дім прийшла та фея,
Муж й не знає, що робить?
Бо красуня не готовить,
Й тільки пудриться та спить.
Ось вона яка Мідея,
І нічого не скажи,
Що знайшла собі лакея,
Щоб возив туди й сюди.
А як він щось скаже в захист,
То Мідея не мовчить:
– Не для того мов я вчилась,
Щоб борщі комусь варить!
Й тут же мило посміхнулась,
Й підняла свій каблучок:
– А не будеш ти возити,
Буде інший дурачок.
31.7.2012 р.
ОСТАННЄ З’ЇЛА
З таким мурлом ти душу гріла,
Як же могла терпіть той лад?
Невже, скажи, останнє з’їла,
Чи з головою щось невлад?
26.10.2001 р.
ОЙ, ДАЙ, ЛЮБА, ДАЙ!
– Ой, не дай, кохана, вмерти,
Краще дай десь хрін… потерти,
Бо якщо зажмеш біду...
То до іншої піду.
13.10.2001 р.
І БОГ ТОБІ НЕ ДОПОМОЖЕ!
– Ти цілуй! – вона до Гоші,
Якщо в тебе є ще гроші,
Бо якщо не стане грошей,
Й Бог тобі не допоможе.
13.10.2001 р.
ВИТРІШКИ
В них спіднички до сіднички,
Як по вулиці ідуть,
То за ними, як синички
Хлопці витрішки несуть.
26.2.2001 р.
ПЕРЕДАЙ ПРИВІТ СВІТЛАНІ
Куди так мчишся, Новий рік,
Куди несуть тебе булані?
Та вже якщо зібрався в путь,
То передай привіт Світлані.
18.9.2001 р.
Я ВСІХ ЛЮБЛЮ
Я був такий як мій народ
Простий, як верби і тополі,
За що мене любили всі –
Маринки, Ірочки і Олі.
Любив свій край, любив Дніпро,
Любив гаї я і діброви,
Але найбільш за все в житті
Любив – прості жіночі брови.
Любив також пожартувать,
Й дівчині в пазуху залізти,
Ну, словом був, як вам сказать –
Такий як всі навколо інші.
Я всіх любив, і всіх люблю,
І криміналу в тім не бачу,
Якщо десь іншу підчеплю,
І заведу її на дачу.
20.5.2012 р.
БЕЗСОРОМНА ВЕСНА
Безсоромна в нас весна,
Що з жінками робиться?
Ледве Сонце припече,
До любого – горнеться.
20.10.2001 р.
КОЖЕН ПОЛІЦАЙ
Колись людей хоч не любили,
Проте, відкрито й не грубили,
А зараз кожен Соломон,
Яку спіймав – й тягне в салон.
9.11.2001 р.
ЩОБ НЕ ВИГНАЛИ З ДВОРА
Мій друг почав писать куплети
Писать заставила біда,
І пише всім вождям сонети,
Бо грошей в бідного нема.
9.11.2001 р.
ДОПОМОЖИ МЕНІ ТИ, БОЖЕ!
Я помирати не боюся,
Бо чесно я життя прожив,
І не за себе я журюся,
А більш за тих, хто не любив.
Я будував нові масиви,
Метро і школи будував,
І скільки ще хватало сили –
Ще вірші й повісті писав.
Ходив я в гори, і в походи,
У цирк, музеї і кіно,
Любив я шахи, шашки, гроти,
Любив лото і доміно.
Любив я все, що люди люблять:
Моря, барвінок і льонок,
Але найбільше, й цим гордився,
Любив породистих жінок.
Бо, коли з жінкою – добрієш,
Й стає ніжнішою душа,
І ваше тіло молодіє,
Навіть, коли нема й гроша.
І хоч зробив в житті немало,
Але не все я ще зробив,
Тому й молю, Тебе я Боже,
Допоможи мені, дай сил.
Допоможи мені ти, Боже,
Все, що задумав – завершить,
Бо дуже хочу, щоб всі люди
Могли на світі краще жить..
1.8.2012 р.
КАТИ МОГО НАРОДУ
О, ви кати мого народу,
Ви стали гірші, ніж жиди,
Ну як могли свою державу
Ви так до ручки довести!?
1.8.2012 р.
РОЗВИДНЯЄТЬСЯ НЕБО
Розвидняється небо і серце світліє,
Як до мене приходить Марія.
20.2.2001 р.
РОЗДЯГАЮТЬ УКРАЇНУ
Роздягають Україну,
Наші доблесні сини,
А лишають нам руїни,
Щоб нас мучили вони!
Бо уся та жидовня
Має в нас на все права,
А дурний Іван тягне,
Й навіть оком не моргне.
9.9.2002 р.
ЯКЩО КУПУЄТЕ ПРАВА
Їхав Гриць на мерседесі
Та не мав на те права,
То ж і врізався в Одесі
У якогось товстуна.
Тут міліція відразу
І забрала у ДАЇ,
Добре, дід був депутатом,
То б давно сидів в тюрмі.
От тобі і тари-бари,
От тобі і голова,
Як нема в ДАІ знайомих,
Не спіши куплять права.
21.7.1999 р.
МУДРИЙ СОЛОМОН
Людські цінності сьогодні –
Це, немов, кобили сон,
Й кожен думає про себе,
Як робив це – Соломон.
9.11.2001 р.
ЛЮБИТЕЛІ ВІЧНИХ ІДЕЙ
До Ради збіглися всі гади –
Любителі гучних ідей,
Щоб «рідну» владу захищати,
Від поневолених людей.
19.9.1989 р.
ЛЮБОВ І СУМ
Переклад з російської
Станіслава Жуковського
Мені даруєш ти любов,
А я тобі свій сум,
Твоя любов нагнала знов
Осінній морох дум.
Той сум ніжніший за любов,
І, мабуть, в тому річ,
Що ти мою хвилюєш кров,
Як українців Січ.
У нас обох єдиний путь,
О, як я жду ту мить!
Коли, нарешті, скажеш ти:
Дозволь тебе любить.
Чи то на радість, чи на глум,
Тебе я хочу знов,
То ж, подаруй мені ти мить,
А я тобі – любов.
12.9.1974 р.
Переклад 8.2.1977 р.
ВІЛЬНА МАТИ
Ти розлучилась, вільна стала,
Тепер прогулюєш усе,
А дітки в батька просять сала,
Бо їм чужий не принесе.
Їм батько тільки свій потрібний,
А не чужий п’яненький муж,
Що, мов слюньтяй – тобі подібний,
Гірка отрута їхніх душ.
17.9.1975 р.
Переклад 6.2.1977 р.
КУДИ Ж ПОДІЛИСЬ ТІ ЧАСИ?
Ми були справжніми людьми,
А не такими, як горили,
А хто ж вони оті «орли»,
Що весь Союз наш розвалили?
25.10.2001 р.
«ХАЗЯЇ І ХОЛУЇ»
Якось занадто сумно стало,
Й якщо відверто, я – журюсь,
Та не за себе й не за сало,
А от за Неньку я боюсь.
О, як же завтра воно буде,
Що з нами буде? – хочу знать,
Якщо сьогодні Україну
Ми не підемо визволять.
Кругом жиди розпоясались,
Куди ж ви дивитесь, брати?
Що ті, що бачать, те й хватають,
Ви ж мовчите, немов кроти.
Стали такі всі – не підходьте,
Що, мов, вони тут хазяї,
І так на нас вже поглядають,
Що, ніби ми тут – холуї.
Так, що ж воно ото за люди?
От ми до чого дожились?
Щоб нами правили іуди,
Що Бог-зна звідки ті взялись?
Вставайте, гнані і голодні,
Годі вже спати і дрімать!
Щоб всім веселим проходимцям
Назад дорогу показать.
А хочуть жити на Вкраїні –
То хай як люди всі живуть,
Нехай вони не роблять шкоди
