Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович (лучшие книги читать онлайн бесплатно без регистрации .TXT) 📗

Я Й ТАК СКАЗАВ ЗАБАГАТО

Хлопець до дівчини:

– Виходь за мене заміж.

– Я – згодна,– відповіла дівчина і тут же наступила довга мовчазна пауза.

– Чому ж ти мовчиш? – запитала дівчина в хлопця.

– Я вже й так, здається, сказав багато зайвого.

СЕКСОПИЛЬНА ПАЦІЄНТКА

На прийомі у доктора сексопильна жіночка. Він дає їй градусник, щоб поміряла температуру.

– Ой, докторе,– відповіла жіночка, – я не можу. Мені лоскотно під мишками.

– Тоді візьміть градусник в рот.

– Так це ж так не гігієнічно.

– Ну що ж, в такому випадку прийдеться вставить в пряму кишку. Знімайте трусики, поверніться задком і нахиліться вперед.

Пацієнтка оголює свою апетитну попу і терпеливо чекає. Аж раптом скрикує:

– Доктор, ви помилились. Ви не туди вставили градусник.

– Це ви помилились, адже то не градусник.

ТАК, ЧОГО Ж ТИ ДОЖИДАЄШ?

Дівчина до хлопця:

– Як ти думаєш, мене любити можна?

– Звісно.

– Так чого ж ти так довго роздумуєш?

2006 р.

Я ВИЙШЛА ЗАМІЖ

Дама зустріла жінку, яка недавно працювала у неї служанкою.

– Як я жалкую, що пішла від вас,– жаліється жіночка.

– Ви незадоволені новим місцем?

– Звичайно, ні!

– У вас стало більше обов’язків?

– Не те слово.

– Певно, платять більше?

– Що ви? Майже нічого.

– Неймовірно. А відпуска є?

– Ніякої відпустки.

– У кого ж ви працюєте?

– А я не працюю. Я вийшла заміж.

ЗА КОГО ВИ МЕНЕ МАЄТЕ?

Іде надто цікава молоденька жіночка, а навпроти акуратно одягнений мужчина і до неї:

– Дівчино, а ви б погодились зі мною за 5000 доларів провести ніч?Від несподіванки дівчині аж дух перехопило.

Чоловік: – А за 50000 доларів?

– А за 50000 доларів я ще подумала б?

Мужик подивився:

– А за п’ятдесят доларів?

Дівчина:– Та за кого ви мене маєте?

Хлопець:– За кого я вас маю, це вже зрозуміло. Тут лишилось тільки і всього домовитись за ціну.

2007 р.

ПЕРЕД ОДРУЖЕННЯМ

Сидять жених з молодою і обмірковують майбутнє сімейне життя. Ото вона йому і говорить:

– Обіцяй мені, що ти кинеш грати в покер.

– Обіцяю.

– Обіцяй, що перестанеш палити.

– Обіцяю.

– І не пити пива.

– І це все?

– А від чого б іще ти хотів би відмовитись?

– Від весілля.

1980 р.

ПРО ТЕБЕ МОВИ НЕ БУЛО

Чоловік входить у ванну кімнату і дивиться як по пояс оголена його дружина стоїть і розглядає в люстру своє відображення.

Чоловік:

– Дорогенька моя, і що ти там таке гарне побачила?

– Та от була сьогодні у лікаря, і він сказав, що в мене груди як у двадцятилітньої дівчини.

– А про п’ятдесятилітню попу він тобі нічого не говорив?

– Ні, дорогенький, про тебе мови в нас не було.

В СТУДЕНТСЬКОМУ ГУРТОЖИТКУ

Студентський гуртожиток. В кімнату вбігає одна з дівчат і кричить:

– Дівчата, знімайте мерщій труси, до нас хлопці ідуть. Потім стала подивилась, як дівчата стараються і знов до них:

– Дури! Та не з себе, а з вірьовки, що через усю кімнату.

2003 рік.

НА ОКРУЖНІЙ

На Окружній сільський хлопець зустрів повію і довго на неї дивиться.

– Ти чого вклався, як баран на нові ворота? – повія до хлопця.

– Та от цікаво, а як ти після роботи розважаєшся?

ВИ МЕНЕ НЕ ЗГВАЛТУЄТЕ?

Пізно вночі чоловік повертається з роботи, аж чує, ніби в під’їзді за ним хтось крадеться. Оглядається, аж то молода жіночка, яка тут же звертається до нього:

– Мужчина, ви мене не згвалтуєте?

– Та Господь з вами, і невже я схожий на гвалтівника?

– А мені так хотілось би, щоб ви мене згвалтували.

– Та я такий утомлений, іду із другої зміни.

– Та ви не переживайте, я кричать і впиратись не стану.

ЯК ПРЕМІЮ ДІЛИЛИ?

Якось на День будівельника я зустрів свого товариша, що працював у іншому будівельному управлінні та й запитую:

– Ну як, премію дали до Дня будівельника?

– Дали.

– Багатьом?

– Директору, замдиректора, головному інженеру та бухгалтеру.

– А тобі що дали?

– Грамоту...

– Будеш знати, як вислужуватись перед начальством.

м. Ірпінь. 1959 р.

КИМ БИ ВИ ХОТІЛИ БУТИ?

Запитали солдата:

– Ким ти хочеш бути?

– Генералом,– відповів солдат.

– А ти ким хочеш бути,– запитали в студента.

– Професором.

– А ти,– запитали в коня?

– А я хотів би бути лошам...

КОЛЕКТИВНИЙ СЕКС

Чоловік до друзів:

– Люблю колективний секс, там хоч сачконути можна.

ЗА ТОГО ХЛОПЦЯ

– До котрої години ми сьогодні будемо працювати,– запитую в майстра?

– До п’ятої без обіду.

– А чому до п’яти та ще й без обіду?

– А за того хлопця...

– Це ж за якого, за того?

– А за того, що з Тель-Авіва приїхав, що в ресторані цілими вечорами сидить.

– По-моєму ми все життя тільки те й робимо, що на того хлопця працюємо.

ПІДЕШ ЗА МЕНЕ?

Хлопець в дівчини запитує:

– Підеш за мене?

– Якщо гарно попросиш.

– А якщо ні?

– Тоже піду.

28.12.1959 р.

НА КУРОРТІ

Двоє тільки що познайомились на морі і чоловік до жінки:

– Давай одружимось, Наталко!

– Тільки на один місяць...

20.12.1959 р.

В ХІМЧИСТЦІ

Приходить чоловік в хімчистку і до прийомщиці:

– Мені потрібно почистить член,– скільки ви з мене візьмете?

Прийомщиця подивилась і назвала ціну в один крб. Не встиг вийти перший, як тут же прийшов вірмен і теж питає ціну.

Прийомщиця оглянула і сказала, що з нього візьме п’ять крб.

– Слюшай, девушка, а пачему з нього гривню, а з мене п’ять?

– А тому, що в нього у губній помаді, а у вас?– ви самі знаєте в чому…

ГАРБУЗОВЕ НАСІННЯ

Іду по базару. Стоїть перекупка і міряє такими малесенькими стаканчиками, що я таких ще і не бачив. Підхожу. Запитую:

– Тітонько, а де ви дістали такого маленького стаканчика?

– В магазині купила.

– А що й продаються такі малесенькі?

– Звісно. А де ж би я його взяла?

– А якби вам таким стаканчиком, та по такій ціні міряли гарбузове насіння, ви б купували його?

– Певно, що ні!

– Ото ж і бувайте здоровенькі!

19.11.1988 р.

А РАПТОМ ВІЙНА?

– Чому ви не заселяєтесь в квартиру?– запитує начальник ЖКК в пожилої жіночки:

– Бо нема радіо...

– І треба воно вам?

– А як же я без радіо житиму? А раптом війна почнеться?

19.11.1988 р.

А Я НЕ ВІДДАМСЯ

Моргунов, Нікулін і Віцин вирішили підгульнуть з дівчатками, Але коли кинулись, то виявилось, що в них ні в кого нема грошей.

Моргунов:

– Може без дівчат спробуєм?

– А чого б і не спробувати?– сказав Нікулін.

Віцин:– А я не віддамся.

НЕ БУДЕ ДІТЕЙ

Вбігає доця з вулиці і жаліється мамі:

– Мамо, в мене, мабуть, ніколи не буде дітей.

– А чому ти так думаєш, доця?

– Бо в мене малий рот і не влазить та ковбаса, яку Микола давав мені, щоб я посмоктала.

1960 р.