Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович (книги онлайн полные версии TXT) 📗
16 Так було щоразу: хмара вкривала її за дня, а наче поломя в ночі.
17 І як піднялась хмара над наметом, рушали в дорогу сини Ізрайлеві; на тому ж місцї, де хмара спускалась, там отаборувались Ізрайлеві сини.
18 По слову Господньому рушали в дорогу сини Ізрайлеві, і по слову Господньому отаборувались; по всї днї як зоставалась хмара над храминою, стояли вони табором.
19 І як хмара стояла довгий час над храминою, тодї відправляли сини Ізрайлеві службу Господеві й не рушали в дорогу.
20 І тодї ж стояла хмара тільки кілька день над храминою: - по слову Господньому ставали табором вони, і по слову Господньому рушали дальше.
21 І бувало, що зоставалась хмара з вечора до ранку, а враньцї піднялась хмара, тодї рушали вони в дорогу; або один день і одну ніч, і хмара піднялась, то рушали вони дальше;
22 Або два днї, або місяць, або й довше; як зоставалась хмара над храминою спочиваючи над нею, то стояли сини Ізрайлеві табором і не пускались в дорогу; а як піднялась вона, в гору, тодї йшли в дорогу.
23 По слову Господньому становились вони станом, і по слову Господньому рушали дальше; пильнували вони служби Господньої по слову Господньому через Мойсея.
Числа 10
1 І рече Господь Мойсейові:
2 Зроби собі дві срібні труби; кованої роботи зробиш їх, і будуть вони тобі на те, щоб скликати громаду і щоб рушити табором.
3 І як затрублять у них, то збереться до тебе вся громада коло входу в соборний намет.
4 Як же тілько в одну затрублять, так позбираються до тебе князї, тисяцькі Ізраїля.
5 А затрубите на трівогу, так почнуть рушати табори, що стоять на схід соньця;
6 А затрубите на трівогу вдруге, так рушати муть табори, що стоять на полуднї: як рушати муть вони, мусять трубити.
7 А як треба зібрати громаду, трубити мете, тільки ж не на трівогу.
8 Трубити муть же в труби сини Арона, сьвященники. І буде се вам установою віковічньою в роди ваші.
9 А як пійдете на війну в землї вашій проти ворога, що тїснить вас, так затрубите в труби на трівогу; і погадається про вас перед Господом, Богом вашим, і вирятуєтесь від ворогів ваших.
10 І в день радощів ваших і в празники ваші, і в новонастанню місяця вашого, трубити мете в труби при всепаленнях ваших і при ваших жертвах мирних; і се буде нагадувати вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
11 І було на другий рік, другого місяця, на двайцятий день, що знялась у гору хмара з храмини сьвідчення.
12 І сини Ізрайлеві рушили чергою у Синайському степу; і спустилась хмара в Паран-степу.
13 І рушили табором по первий раз по слову Господньому через Мойсея.
14 І йшов наперед прапор табору синів Юди, по полкам їх; а над військом його був Нахзон Аминадабенко.
15 А над військом поколїння синів Іссахарових був Нетанеїль Зуаренко;
16 А над військом поколїння синів Зебулонових був Єлїаб Гелоненко.
17 І зложено храмину, і рушили сини Герсонові і сини Мерарієві, несучи храмину.
18 Рушив і прапор табору Рубена по полкам його, і над військом його був Єлизур Шедеуренко;
19 А над військом поколїння синів Симеонових був Селуміїл Зуришадаєнко;
20 А над військом синів поколїння Гадового був Єлеасаф Дегуйленко;
21 Рушили й Кегатїї, що несли сьвятиню; попереднї ж ставляли храмину перш нїм ті прийшли.
22 І прапор табору синів Ефраїмових рушив по полках їх, і над військом їх був Елішама Амігуденко.
23 А над військом поколїння синів Манассевих був Гамалеїль Педазуренко;
24 А над військом поколїння синів Беняминових був Абидан Гидеоненко.
25 Рушив потім прапор табору синів Данових, що був задньою сторожею усїм таборам, по полках їх, і над військом його був Ахієзер Амішадаєнко;
26 А над військом поколїння синів Ассерових був Пагіїль Окраненко;
27 А над військом поколїння синів Нафталїєвих був Агира Енаненко.
28 Такою чергою рушали сини Ізрайлеві по полках своїх; і рушили вони в дорогу.
29 І каже Мойсей Гобабові, синові Регуїла, Мидіянїя, що був тестьом Мойсейові: Ми простуємо до того місця, що про його казав Господь: Оддам його вам. Ходи з нами, і добро зробимо тобі; бо Господь обіцяв добро Ізрайлеві.
30 І каже він йому: Не пійду я з вами, а в землю мою і до родини моєї пійду;
31 І каже він: Не покидай же нас: ти бо знаєш, де нам ставати табором в степу; і будеш ти нам очима.
32 І станеться, як пійдеш із нами, і Господь вчинить нам добро, то й ми вчинимо добро тобі.
33 І пустились вони в дорогу від гори Господньої, і відійшли на три днї ходи, і скриня завіту Господнього йшла три днї ходи перед ними, щоб знайти місця для їх відпочинку;
34 А хмара Господня була над ними в день, як рушали вони табором.
35 І як піднімали з місця скриню, так промовляв Мойсей: Встань, Господе, і розсиплються вороги твої, і ненавидники твої розбіжуться від лиця твого.
36 А як остановлялась вона, тодї промовляв: Вертайся, Господе, до незлїчених тисячей Ізраїля!
Числа 11
1 І сталось що люде нарікали так, що опротивіло Господеві; і як почув Господь наріканнє, запалав гнїв його, і спихнув огонь між ними, і став пожирати конець табору.
2 І заголосили люде до Мойсея, і благав Мойсей Господа, та й потахла пожежа.
3 І назвали те врочище Табера*, бо палало між ними поломя Господнє.
4 І почав мішаний народ, що був між ними, придумувати забаганки, та й сини Ізрайля плакали: Хто знов, мовляли, годувати ме нас мясивом?
5 Памятаємо рибу, що за дармо їли в Египтї, огірки й динї, пір і цибулю й чесник;
6 А тепер прагне душа наша; нема нїчогісїнько, сама тільки манна перед очима нашими.
7 А манна була наче насїння корияндрове, а барва її як бделїон.
8 Блукали люде та й збирали її й мололи в жорнах, або товкли в ступах; і варили її в горшках, та й пекли з неї балабушки; а смаком була вона, як смак у макуха.
9 І як падала роса на табір у ночі, то падала на його й манна.
10 І як почув Мойсей людей, що плачуть по семях своїх, кожне коло входу до свого шатра, і вельми запалав гнїв Господень, то стало тяжко Мойсейові.
11 І промовив Мойсей до Господа: Про що зробив єси горе слузї твому? І чом не знайшов я ласки перед лицем твоїм, що ваготу всього народу сего навалив єси на мене?
12 Хиба ж я почав увесь народ той, або породив його, що ти промовив до мене: Неси його на лонї твому, як нянька носить дитя; неси його в землю, що клятьбою обіцяв її батькам їх?
13 Звідки взяти менї мясива, щоб нагодувати ввесь оцей люд? бо з плачем приступають вони до мене, говорючи: Дай нам мясива їсти!
14 Не в моготу менї одному нести люд сей; бо за важко на мене.
15 І коли так чиниш зо мною, так уже, коли знайшов я ласку перед лицем твоїм, лучче погуби мене, і нехай не бачу горя більше.
16 І рече Господь Мойсейові: Склич менї сїмдесять чоловіка із старшини в Ізраїля, про котрих знаєш, що вони старші між народом і проводорі його, і приведи їх до соборного намету, щоб вони стояли там з тобою.
17 І зійду я і поговоримо там з тобою, і возьму від духа, що на тобі, та й возложу на них, щоб несли з тобою тягар народу, та щоб не одному тобі нести його.
18 А людям скажи: Осьвятїтесь назавтра, так і їсти мете мясиво; плакали бо ви в слухи Господеві, говорючи: Хто дасть нам їсти мясиво? Та ж нам добре було в Египтї; і дасть вам Господь мясива, і їсти мете.
19 Не один день їсти мете, і не два днї, і не пять день, і не десять день, і не двайцять день.
20 А цїлий місяць, аж покіль вертати меться і опротивіє вам; ви бо гордували Господом, що посеред вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого се вийшли ми з Египту?
21 І сказав Мойсей: Народу, що між ним обертаюсь, шістьдесять тисяч піхоти, а ти промовив: Дам їм мясива, щоб їли цделий місяць.
22 Хиба дрібну й буйну скотину повбивати, щоб стало для них? Або хиба забрати всю рибу, щоб стала для них?
23 І рече Господь Мойсейові: Хиба ж за мала рука в Господа? Оце ж побачиш, чи справдиться слово моє, чи нї.
