Байки Харківські - Сковорода Григорий Савович (книги онлайн .TXT) 📗
Байка 29. Баба та Гончар
Баба купувала горщики. Амури молодих лiт i тодi ще нагадували їй про себе.
— Почому цей гарненький?
— Вiзьму хоч три полушкиа,— вiдповiв Гончар.
— А за отого гидкого, онде вiн, звичайно, полушка?
— А за того менше двох копійок не вiзьму...
— Що за диво?
— У нас, бабо,— вiдповiв майстер,— не очима вибирають: ми вибираємо, чи чисто дзвенить. Баба, хоч i не мала поганого смаку, однак нiчого на те не змогла сказати, а лише сповiстила, що вона те давно знала, але зараз не подумала.
С и л а.
Звичайно, ця премудра баба — прабаба всiм тим штукарям, котрi людину цiнують за одежею, за тiлом, за грiшми, за кутком, за iменем, а не за плодами його життя. Цi правнуки, маючи той-таки смак, достеменне доводять, що вони — плоди тiєї райської яблунi. Чисте i (як казали римляни, candidum — бiле) незаздрiсне серце, милосердне, терпеливе, збадьорене, прозiрливе, повстримне, мирне, з вiрою в Бога i сподiваннями на нього в усьому — ось чистий дзвiн i чесної душi нашої цiна! Згадує й Павло посудину вибрану з посудин чесних i безчесних (2 до Тимофiя, глава 2, вiрш 20 i до римлян, глава 9, вiрш 21)" [45] . "Нутро буйного — як розбита посудина i будь—якого розуму не втримає" (Сирах, 21, вiрш 17).
Вiдомо, що в царських хоромах є порцеляновий, срiбний i золотий посуд, але проти нього глиняний i дерев'яний, що наповнюється їжею, так само почеснiший, як старий сiльський храм Божий шановнiший панського, прикрашеного оксамитом афедронуб. Гарно каже про те росiйська приказка: "Не красна изба углами, а красна пирогами”.
Випало менi в Харковi бачити мiж премудрих емблематiвв i таке: вималюваний там, схожий на черепаху, гад з довгим хвостом; посеред черепа, прикрашаючи його, сяє велика золота зiрка. Може, тому в римлян звався вiн steiiio, а зiрка — stellа, а iд ним пiдписано таке: Sub luce lues, тобто: "Пiд сяйвом виразка". Сюди добре лучиться i приказка з Евангелiя: "Гроби побiленi" [46] .
а - Полушка - дрібна російська монета, 1/4 копійки.
б - Афедрон - зад (гр.)
в - Емблемат(емблема) - малюнок із символічним значенням.
45
У Другому посланнi апостола Павла до Тимофiя про посудину говориться так: "А в великому домi знаходиться посуд не тiльки золотий та срiбний, але дерев'яний та глиняний, i однi посудини на честь, а другi на нечесть". У Посланнi до римлян Павло писав так: "Чи гончар не має влади над глиною, щоб з того самого мiсива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?”
46
Євангелiє вiд Матвiя, ХХIII—27. У Євангелії сказано так: "Горе вам, книжники та фарисеї, лицемiри, що подiбнi до гробiв побiлених, якi гарними зверху здаюгься, а всерединi повнi трупних кiсток та всiлякої нечистостi".
