Прометей закутий - Есхіл (книги онлайн бесплатно txt) 📗

ХОР

Ой годі, годі, зупинись!

Та ніколи-бо й не гадали ми,

Що нам слух торкне дивна мова ця

690]

І нестерпучих, непосильних мук оцих

Жахний глум-ганьба

Дволезим вістрям пройме душу нам!

Ой доле, доленько…

695]

Іо нещастя трепетом поймає нас!

ПРОМЕТЕЙ

Зарано, повні страху, ви ридаєте,-

Заждіть, і до останку все почуєте.

ХОР

То говори,- стражденникам так радісно

Кінця скорботи наперед дізнатися.

ПРОМЕТЕЙ

700]

Вас вдовольнив я радо в попередньому

Бажанні - пожадали-бо довідатись

Від неї ви самої про біду її.

Послухайте ж, які Страждання дівчина

Бід гніву Гери має перетерпіти.

705]

А ти, дитя Інахове, слова мої

Складай у серці, щоб блуканням знати край.

Йди на схід сонця крізь поля неорані

І дійдеш до кочів'я Скіфів. В плетених

Наметах, на колесах вік живуть вони

710]

На вольній волі, всі далекосяглими

Озброєні стрілами. Не підходь до них,

Але направ над берегом ступні свої,

Де стогне море під стрімкими скелями.

Ліворуч там Халіби-ковалі живуть,

715]

їх стережися,- дикі, негостинливі

Вони. Йди далі до ріки Напасниці,

Непомилково названої так,- її

Не переходь, неперехідну, поки аж

Хребта Кавказу дійдеш височенного,-

720]

3 його вершин бурхливий рине струмінь цей.

Сусідні зорям перейшовши бескети,

Іди на південь і ватаги здибаєш

Дів-амазонок, що мужів ненавидять,-

При Термодонті й Теміскірі їх житло, -

725]

Де кораблі жахає Салмідеської

Затоки паща - мореплавців мачуха.

Ті амазонки радо проведуть тебе,

І дійдеш ти до Істму Кімерійського -

Тісних воріт приморських. Далі сміливо

730]

Протоку Меотійську перепливеш ти,

І славна в людях пам'ять переправі цій

Зостанеться,- в честь тебе називатимуть

її - Боспор. Європи ґрунт покинувши,

На суходіл Азійський ти дістанешся.

735]

Що ж, цар богів - чи не до всіх однаково

Жорстокий? Зажадавши бог із смертною

, З'єднати ложе, на блукання сам її

Прирік він. І гіркого ж ти, о дівчино,

На шлюб собі спіткала нареченого!

740]

Все, що від мене чула ти сьогодні тут,

Я не назвав би навіть передмовою.

ІО

Ой леле, леле…

ПРОМЕТЕЙ

З болючим зойком знову застогнала ти!

Що ж буде, як і дальші лиха знатимеш?

ХОР

745]

Які ж їй далі муки, чи розкажеш ти?

ПРОМЕТЕЙ

Бурхливе море згуби нещасливої.

ІО

То нащо й жити! Чи не краще з дикої

Верховини сторч головою кинутись,

Об землю вщент розбитись і звільнитися

750]

3 цієї муки! Раз умерти легше-бо,

Ніж день у день так тяжко-гірко мучитись.

ПРОМЕТЕЙ

А як би ти мої страждання стерпіла!

Адже ж мені і вмерти не присуджено,-

Була б та смерть увільненням од мук моїх,

755]

А так - моїм стражданням і кінця нема,

Аж поки Зевс не упаде з державності.

ІО

Невже владання Зевсове повалиться?

ПРОМЕТЕЙ

Раділа б ти, гадаю, це побачивши?

ІО

Чому ж би й ні, як мучусь через нього я!

ПРОМЕТЕЙ

760]

Отож дізнайся - це направду станеться.

ІО

Хто ж самовладці берло відбере йому?

ПРОМЕТЕЙ

Він сам - через бажання нерозсудливі.

ІО

А як? Скажи, як не пошкодить мова ця.

ПРОМЕТЕЙ

До шлюбу ставши, потім жалкуватиме.

ІО

765]

3 богинею чи смертною - скажи мені?

ПРОМЕТЕЙ

Нащо тобі? Невільно говорити це.

ІО

Невже дружина відбере від нього трон?

ПРОМЕТЕЙ

Дитя родивши, від отця могутніше.

ІО

І неспроможний долі він уникнути?

ПРОМЕТЕЙ

770]

Ні, як не буду вільний від кайданів я.

ІО

Хто б проти волі Зевса міг звільнить тебе?

ПРОМЕТЕЙ

Йому з твоїх потомків бути суджено.

ІО

Як кажеш? Син мій із біди звільнить тебе?

ПРОМЕТЕЙ

Так, третій по десятому народженні.

ІО

775]

Нелегко зрозуміти це провіщення.

ПРОМЕТЕЙ

Ти й про свої нещастя не допитуйся.

ІО

Обіцяної ласки не відмов мені.

ПРОМЕТЕЙ

Із двох я подарую щось одне тобі.

ІО

Із чого саме - поясни, хай виберу.

ПРОМЕТЕЙ

780]

Що ж, вибирай - чи про останок мук твоїх

Розповісти, чи про мов визволення?

ХОР

Яви одну ти ласку їй, а другу - нам,

Прохання не занедбуючи нашого:

їй сповісти подальшого блукання шлях,

785]

А нам скажи про твого визволителя.

ПРОМЕТЕЙ

Як хочете, не буду сперечатися,-

Про все, що ви бажали, розкажу я вам.

По-перше, про твою, Іо, блуденну путь -

, Ти;к запиши це на таблицях пам'яті.

790]

Потік той перейшовши, суходолів грань,

Прямуй на пломенистий, сонцесяйний Схід.

Минувши моря гомін, ти добудешся

До передгір Кісфени - піль Горгонових,

Форкіди там домують, з видом лебедів

795]

Три діви староденні,- спільне око в них

І зуб один, ні сонце їм не сяє вдень,

Ні місяць - серед ночі. Недалеко там

Є три Горгони - людоненависниці,

Крилаті сестри змієкосі,- глянувши

800]

На них, людина без дихання падає;

От їх, кажу, і треба стерегтись тобі;

Послухай далі про нові страховища:

Не йди до грифів гостродзьобих, Зевсових

Псів негавкущих; бійся й раті кінної.

803 Тих арімаспів однооких,- житла їх

Вздовж берегів Плутона злотохвильного.

Від них тікай і прийдеш у далекий край

До чорного народу, що при сонячних

Живе джерелах, там, де Ефіоп-ріка.

810]

Йди берегом до водоспадів, де з висот

Біблоських добропитні хвилі котить Ніл

Священний. На трикутну землю виведе

Тебе він в гирло нільське, де тобі, Іо,

Й синам твоїм побудувати висілок

815]

Дано далекий. Що ж для тебе в мові цій

Незрозуміле, темне, то про все мене

Перепитай і знатимеш докладно все,-

Дозвілля в мене більше, ніж хотів би я.

ХОР

Як далі ще розповідати маєш їй,

820]

Щось проминувши, про гіркий блукання шлях,

То говори, - а все сказав, то вияви

До нас ти ласку - пригадай, що просимо.

ПРОМЕТЕЙ

Про шлях мандрівний чула до кінця вона.

Але щоб знала, що не марно слухала,

825. Скажу їй, що раніше перетерпіла,-

Хай доказом це буде на слова мої.

Тож оповідань промину багато я

І до останніх перейду блукань твоїх.

Коли прийшла ти до землі Молоської,

830]

Додони недалеко крутогорої,