Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Справочная литература » Прочая справочная литература » Лiкарськi рослини Прикарпаття - Гладун Ярослав (бесплатная регистрация книга .TXT) 📗

Лiкарськi рослини Прикарпаття - Гладун Ярослав (бесплатная регистрация книга .TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Лiкарськi рослини Прикарпаття - Гладун Ярослав (бесплатная регистрация книга .TXT) 📗. Жанр: Прочая справочная литература. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

Завдяки високому вмісту пектинів з плодів калини виготовляють мармелад, готують наливки, лікери, фруктово-ягідні вина, їх консервують, застосовують як чайно-кавовий сурогат. Можна використовувати як начинку для пирогів. Крім того, плоди калини дають червону фарбу, кора — чорно-зелену, придатну для фарбування вовни.

Розмножується насінням і вегетативно (паростками, відсадками, поділом куща і живцями). Всі способи прості і дають добрий результат. Зокрема, насіння після тривалої стратифікації висівають у підготовлений грунт з міжряддями 30–40 см. Після дворічного догляду саджанці висаджують на постійне місце.

Рослину вирощують у парках для створення окремих груп і живоплотів. Ціниться також як порода, що приваблює корисних птахів.

Кору заготовляють з молодих пагонів у квітні — травні, роблячи кільцеві надрізи, які потім з'єднують поздовжніми. Сушать на горищах, під наметами, розстеливши тонким шаром.

Плоди збирають у вересні — жовтні, зрізуючи ножами або секаторами, сушать у печах або сушарках при температурі 50–60 °C. Квітки збирають під час цвітіння і швидко висушують у затінку.

Катран татарський

(Crambe tataria Seb.)

Родина хрестоцвіті (Brassicaceae)

Багаторічна сизувата рослина висотою 40–80 (100) см. Стебло дуже розгалужене, має форму кулястого куща. Листки 2-перистороздільні. Квітки білі, численні. Плоди — нерозкривні 2-членні стручечки. Цвіте у травні — червні. Росте на кам'янистих, здебільшого вапнякових, схилах в Лісостепу. *г Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає «капуста», і пов'язана, очевидно, з тим, що з давніх часів представники цього роду під назвою "морська капуста" культивувалися в країнах Південної Європи як овочі. Видова назва у перекладі з латинської мови — «татарський».

Катран має цікаву життєву форму — перекотиполе, що виробилася в процесі еволюції як пристосування до поширення плодів. Коли плоди дозрівають, стебло біля основи відламується; сильні осінні вітри перекочують кулястий кущ на далеку відстань, розсіваючи насіння.

Катран — чудова декоративна рослина. Його можна вирощувати на клумбах, кам'янистих гірках, газонах. Добре розмножується насінням. Жироолійна рослина (в насінні до 40 % жирної олії). Добрий медонос.

Катран татарський занесено до Червоної книги, охороняється на заповідних територіях. На Україні росте 8 видів катрану.

Квасениця звичайна

(Oxalis acetosella L.)

Родина квасеницеві (Oxalidaceae)

У листяних лісах Полісся та Західного Лісостепу часто зустрічається квасениця — надзвичайно тендітна, ніжна маленька рослина з яскраво-зеленими трійчастими листочками. Вона тіньовитривала, в тінистих місцях утворює суцільні зарості, або куртини, що добре прикрашають ліси.

Квасениця звичайна не має надземного стебла. Від тонкого повзучого кореневища відходять пучки довгочерешкових листків 6-12 см завдовжки. Листки квасениці здатні змінювати своє положення в просторі. В непогоду та на ніч пластинки листків складаються, листок поникає. Закриваються на ніч і гарненькі білі квітки з рожевими або ліловими жилками. Вони розміщені поодиноко на квітконосах, що відростають від кореневища. Цвіте рослина в травні — червні, запилюється комахами, плід — маленька коробочка, що розкривається щілинами.

Листочки квасениці мають приємний кислий смак, з них готують салати. Квасениця — медоносна та лікарська рослина. Вона досить декоративна, її можна вирощувати в затінених місцях парків, лісопарків.

Клокичка периста

(Staphylea pinnata L.)

Родина клокичкові (Staphyleaceae)

Кущ до 5 м заввишки, з родини клокичкових. Росте в широколистяних лісах, по узліссях, іноді серед чагарників. Трапляється зрідка в Закарпатті та західному і правобережному Лісостепу. Вид поширений в південній частині Середньої Європи, Середземномор'я, на Кавказі, в Малій Азії. Окремі місцезнаходження на Україні, безсумнівно, є реліктовими залишками з тих доісторичних часів, коли клімат тут був значно теплішим. Саме тому всюди, де ця рослина трапляється в дикому стані, вона потребує охорони. Цікаво, що в Закавказзі бутони клокички разом з молодими пагінцями збирають і квасять, як капусту, одержуючи так звані "джонджолі". Насіння цієї рослини за смаком дещо подібне до фісташки, з нього добувають олію.

Завдяки пониклим суцвіттям білих квітів, а ще більше завдяки оригінальним своєрідним плодам — пухирчасте здутим коробочкам — рослина дуже декоративна. Культивується в парках, а на півдні — в лісосмугах.

Кмин звичайний

(Carum carvi L.)

Родина зонтичні (Аріасеае)

Насіння кмину звичайного давно відоме людині як лікувальний засіб і прянощі.

Це — дворічна трав'яниста рослина. У перший рік життя створює лише розетку прикореневих листків, а на другий — розвиває порожнисте, всередині борознисте стебло, яке пускає гілки майже з основи. Листки чергові, перисторозсічені, верхні — сидячі. Квітки білі, правильні, зібрані в складні зонтики. Цвіте в червні — липні. Плоди — двосім'янки, сплюснуті з боків, при достиганні розпадаються на вузькі серповидні сім'янки.

Росте в розріджених лісах, на узліссях, лісових зрубах, луках, горбах, по краях доріг.

Плоди кмину містять 3–7% ефірної олії (основні її компоненти — карвон і лімонен), 14–22 % жирної олії з високим вмістом петроселінової кислоти та дубильні речовини. З трави і насіння виділено флавоноїди кверцетин, кемпферол та ізорамнетин, а також ацетилові сполуки — поліїни.

Відвар плодів використовують при атонії і болях у кишечнику, метеоризмі, для підсилення функції підшлункової залози, підвищення тонусу й перистальтики кишечника, зниження в ньому процесів бродіння і гниття. Ефірну олію використовують для ароматизації лікарських препаратів.

Плоди кмину звичайного широко використовують також у харчовій і парфюмерній промисловостях.

Розмножують насінням, яке висівають рано на весні з розрахунку 100 г наЮО м2, глибина сівби 2–3 см. Сходи з'являються через 2–3 тижні. Для прискорення проростання насіння намочують і витримують 2–3 дні при температурі 18–20 °C, після чого висушують та висівають. Деякі рослини цвітуть у перший рік життя, більшість — на другий і наступні роки.

Заготовляють насіння кмину в суху погоду, бо зволожені плоди втрачають товарну якість.

Перейти на страницу:

Гладун Ярослав читать все книги автора по порядку

Гладун Ярослав - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Лiкарськi рослини Прикарпаття отзывы

Отзывы читателей о книге Лiкарськi рослини Прикарпаття, автор: Гладун Ярослав. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*