Кінець світу. Том 2. Пiсля… - Базів Василь (книги онлайн бесплатно TXT) 📗
— підвищення впливу людської цивілізації на природні процеси, управління природою.
Все це дає підстави вважати, що лавиноподібний розвиток нових технологій призведе до не менш значного підвищення самоорганізації соціуму і до інтеграції в єдиний колективний Надрозум людства, у Надістоту.
Цей Надрозум у короткі терміни вирішить безліч таких проблем, у даний момент для людства нерозв’язних, як–от:
— забезпечення достатку будь–яких предметів споживання;
— ліквідація старіння, хвороб, смерті;
— ліквідація злочинності і будь–яких конфліктів, у тому числі міжнаціональних і міждержавних;
— ліквідація будь–яких стихійних лих та катаклізмів.
Така інтеграція не обмежить індивідуальність і свободу кожної, окремо взятої людини, а навпаки, сприятиме максимальному творчому розвитку та розкриттю її безмежного потенціалу. Все це неминуче призведе до появи нового соціуму — безсмертних надлюдей.
Неолюдство як майбутнє людської цивілізації в третьому тисячолітті
Розрахунки і прогнози провідних учених, футурологів, доповіді аналітиків дають всі підстави прийти до висновку, що в середині XXI століття людство чекає потужна поліфуркація, порівнянна з появою життя на Землі.
В результаті при оптимальному сценарії на зміну транснаціональному постіндустріальному капіталізму і породженому ним суспільству споживання до 20–40–хроків XXI століття повинна прийти нова суспільна формація (назвемо її неолюдство).
Неолюдство, можливо, стане адекватною відповіддю мислячого людства на виклики, кризи, ризики та загрози нового часу.
Неолюдство як ідеологія, соціально–економічна структура і нова форма цивілізації відкриє принципово нову епоху в житті людей — перехід до космічної надцивілізацїї неолюдей.
На думку провідних світових учених, в найближчі три десятиліття нас чекає інтенсивний розвиток (нано–біо–інфо–когні) і GNR (генетик–нано–Роботікс) технологій: створення досконалих інтерфейсів «мозок — комп’ютер», поява антропоморфнихроботів–аватарів, керованих силою думки, поява симбіотичного інтелекту, оцифровка спогадів і перенесення особистості людини на небілкові носії.
Неолюдство дасть людям нові смисли життя, нові цінності й цілі, те, чого ніколи не було і не могло бути раніше, що нині навіть здається нам фантастичним, неймовірним.
Неолюдство змінить тілесну природу людини, зробивши її безсмертною, вільною, із блискучим розумом, незалежною від обмежень простору і часу.
Весь попередній розвиток людства, може бути, виявиться лише підготовкою до такого небаченого еволюційного стрибка.
Головні ознаки неолюдства:
— неолюдство майбутнього, на відміну від усіх попередніх історичних спільнот, буде спрямоване не на підкорення природи або створення, накопичення та споживання матеріальних благ заради отримання чуттєвих задоволень, а на самовдосконалення, розвиток самої людини;
— це буде колективний гігантський розум (ноосфера), в який добровільно об’єднаються мільйони і мільярди передових членів людства, — складне, самоорганізоване, вільне суспільство загального прогресу, еволюції, синергізму. На рівні цінностей, ідеології, менталітету, економіки неолюдство буде орієнтоване тільки на розвиток, рух вперед, до зростання масштабів цілей і глобальності вирішуваних завдань;
— еволюція для особистості в цьому суспільстві стане переходом від людини розумної до надрозумної, безсмертної, мультитілесної неолюдини, космічного творця, що живе вічно, в різних тілах і незалежно від обмежень природи. Технологічний і духовний розвиток у цьому випадку буде йти разом. Технології, швидше за все, будуть спрямовані на вдосконалення носія особистості безсмертної надлюдини майбутнього;
— еволюція в масштабах соціуму в такому суспільстві призведе до інтеграції в єдиний глобальний колективний мережовий метаразум, що живе в будь–якій точці космічного простору.
Тактичні цілі неолюдства (XXI—XXIII століття):
— в першу чергу, в найкоротші терміни повсюдно перемогти старіння і смерть для кожної людини і всього людства. З цією метою оволодіти технологіями перенесення особистості людини на альтернативний носій (штучне тіло) — знайти необмежене безсмертя, тобто так удосконалити можливості штучного тіла, щоб реалізувати його необмежено довге існування (свобода в часі);
— реалізувати вільне необмежене переміщення в космосі;
— дати можливість кожному набути мультитілесність, тобто розподілену на багатьох носіях свідомість, вільне життя однієї свідомості в декількох безсмертних тілах і управління ними;
— розширити своє середовище проживання до мультиреальності — здатності жити одночасно в декількох реальностях, вільно переміщаючись у них.
Стратегічні цілі неолюдства (XXIII—XXX століття):
— управління реальністю силою думки. Реалізація повноти управління зовнішньою реальністю силою думки і волі. Реалізація здатності силою волі і творчої думки самоорганізовуватися, упорядковувати й ускладнювати простір, створюючи складні нерівноважні системи, творити цілі нові світи;
— космічна експансія — розселення людства в ближньому і далекому космосі, необмежена свобода пересування у Всесвіті, звільнення від необхідності жити тільки в одному конкретному місці — на планеті Земля («Земля — колиска людства, але не можна ж усе життя жити в колисці». К. Е. Ціолковський);
— персональний Всесвіт — створення для кожної неолюдини персонального, керованого розумом Всесвіту;
— управління ходом історії силою думки, аж до завершення всіх історичних процесів у точці сингулярності (кінець історії, згортання часу).
Нова етика для неолюдства
Очевидно, що ускладнення суспільства і перехід до неолюдства мають супроводжуватися виробленням нової загальнолюдської етичної парадигми.
Зростання могутності неолюдини неминуче вимагатиме нового рівня відповідальності кожного індивіда, оскільки одна неолюдина зможе володіти силою і можливостями, які нині має сучасна армія великої держави.
Таку відповідальність неможливо створити за одну мить.
І її неможливо зародити в адміністративному, наказовому порядку. Її можна тільки виховати, заохочуючи духовний розвиток самої людини, який би пробуджував у ній вищі аспекти свідомості: внутрішні чистоту, красу, співчуття, любов до всіх живих істот, гармонію, життя не для себе, а для інших, здатність до служіння на благо суспільства, жертовність, самовіддачу.
Також очевидно, що подібні якості не можуть бути дані ззовні, нав’язані кимось або запрограмовані, оскільки кожна людина володіє особистою свободою волі й вибору тих чи інших ціннісних систем, етик, ідеологій, релігій, парадигм і моделей мислення.
Такі якості можна виховати в собі шляхом серйозної духовної та морально–етичної роботи над собою, а це означає, що нове суспільство майбутнього, окрім власне технологій, буде побудоване на високих принципах духовного розвитку, високої моралі й етики.
ВАШ ВНУК ЗУСТРІНЕ
2300–й НОВИЙ РІК
На відміну від документів, директив, програм старого людства, предтечі постлюдства подають документи, що їх я навів сповна, — зовсім іншого ґатунку, оскільки вони такі ж інтелектуально мускулясті, як і описані аватари, і в силу вичерпності як емпіричної інформації, так і новизною умовиводів засвідчують новий спосіб мислення і навряд чи потребують коментарів. А от запитань?
Найістотніше, не можна не помітити, як із високого вольтажу технократичних висот враз спадає градус, коли мова заходить про матерію куди складнішу, ніж конструювання людських тіл, — про мораль. Тут у програмних документах стратегічного руху і, як сказав би відомий класик, партії нового типу — загальні слова. Скоромовкою про головне, без чого усе вище викладене — вилами по воді писане. Про мораль. Про Душу. Про Дух. Адже саме у цьому ідентичність такого унікального створіння, як людина, а не її земна проекція, відома під назвою тіло.
