Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих - Гудкайнд Террі (читать книги онлайн бесплатно серию книг .txt) 📗
Річард відвернувся і став надягати чорну туніку. Келен, стривожена, спробувала заговорити голосніше.
— А як же ті, хто готовий до битви? Як же наші армії? Як же ті воїни, що зібралися виступити проти Джегана — зупинити його полчища і відкинути Орден в Старий світ? Хто поведе за собою наших людей?
— Поведе — на що? На смерть? Вони не можуть перемогти. — Келен прийшла в жах. Вона схопила чоловіка за рукав перш, ніж той встиг нахилитися, щоб взяти свій широкий пояс.
— Річард, ти так говориш тільки через те, що трапилося зі мною!
— Ні. Я прийняв це рішення ще до того, як на тебе напали, правда, це сталося в ту саму ніч. Коли я після голосування пішов прогулятися, щоб спокійно поміркувати, я все зрозумів і прийняв рішення. А те, що сталося з тобою, лише підтверджує правильність моїх висновків, і мені варто було б додуматися до цього куди раніше. Тоді б з тобою нічого не сталося.
— Але якщо б на Мати-сповідницю не напали, то до ранку ви відчули би себе краще і передумали, — спокійно зауважила Кара.
Вишиті по подолу туніки Річарда стародавні золоті символи заблищали в денному світлі, що пробивалося в хатину.
— Кара, а що було б, якби на мене напали разом з нею і вбили обох? Як би ви всі тоді вчинили?
— Поняття не маю.
— Тому-то я і прийняв таке рішення. Ви просто прямуєте за мною, ви не берете участь у боротьбі за ваше ж власне майбутнє з власної волі. А тобі слід було відповісти, що ви всі стали б боротися за себе самих, за Вашу свободу. Я в кінці кінців усвідомив досконально мною помилку і зрозумів, що так ми перемогти не зможемо. Імперський Орден — занадто сильний супротивник.
Король Вайборн, батько Келен, вчив її боротися з переважаючими силами противника, і у неї був деякий практичний досвід у цій справі.
— Нехай їх армії і володіють чисельною перевагою, це зовсім не означає, що їх неможливо перемогти.
Нам потрібно лише перехитрити їх. Я допоможу тобі, Річард. У нас досвідчені офіцери. Ми можемо перемогти. Зобов'язані.
— Подивися, як широко розійшлися ці, на перший погляд чудові, ідеї Ордена, — махнув рукою Річард. — Вони досягли навіть таких глухих місць, як це. Нам-то відмінно відома мерзенна сутність Ордена, і тим не менше люди повсюдно приєднуються до нього.
— Річард, — насилу прошепотіла Кален, — я повела зелених рекрутів з Галеї проти цілої армії загартованих імперських ветеранів, що незмірно перевершували нас за чисельністю, і ми розбили їх ущент.
— Ось саме. Тому що буквально перед цим хлопчаки своїми очима побачили, що створив Орден з їх рідним містом. Усіх, хто був їм дорогий, вирізали, все, що було їм дороге, знищили і зруйнували. Ці хлопці билися, чудово знаючи, за що вони б'ються і чому. Вони б все одно кинулися на ворога, прийняла б ти на себе командування чи ні. Але в бійку кинулися тільки вони, і, хоча перемогли, більшість впало в битві.
Келен вухам своїм не вірила.
— Значить, ти маєш намір дозволити Ордену створити таке ж і в інших місцях, щоб у людей з'явився привід битися? Збираєшся стояти осторонь і чекати, поки Орден виріже тисячі і тисячі безневинних людей? Ти хочеш самоусунутися тому, що на мене напали. Добрі духи, Річард, я люблю тебе, але не роби так зі мною! Я — Мати-сповідниця. Я відповідаю за життя мешканців Серединних Земель. Не роби цього через те, що трапилося зі мною.
Річард клацнув на зап'ястках срібними браслетами.
— Я це роблю зовсім не через те, що сталося з тобою. Я тільки допомагаю зберегти безліч життів єдиним можливим способом. Роблю те, що можу.
— Тобто вибираєш найлегший шлях, — прокоментувала Кара.
— Кара, — спокійно відповів Річард, — я вибираю найважчий шлях за все своє життя.
Тепер Келен остаточно впевнилася в тому, що добрі жителі Андера завдали Річарду куди сильнішого удару, ніж їй здавалося. Піймавши його пальці, вона співчутливо стиснула їх.
Річард всю душу вклав у спробу позбавити андерців від поневолення Орденом. Він прагнув показати їм цінність свободи, дозволивши вільно обирати своє майбутнє. Він вклав в їхні руки свою віру. І нищівна поразка, коли переважна більшість відкинула все, що він їм пропонував, його віру практично знищила.
Келен подумала, що, можливо, з часом його біль вщухне, як і її власна.
— Ти не повинен звинувачувати себе в падінні Андера, Річард. Ти зробив усе, що міг. Це не твоя вина.
Піднявши з підлоги розкішний пояс з розшитими золотом кошелями, Річард застебнув його поверх туніки.
— Якщо ти вождь, то винен у всьому ти, — спокійно промовив він.
Келен знала, що так воно і є. І вирішила спробувати переконати його інакше.
— І яке ж воно було, це видіння?
Річард спрямував на неї пронизливий погляд сірих очей.
— Видіння, одкровення, усвідомлення, осяяння, пророцтво — називай як хочеш, оскільки це одне і те ж. Воно було гранично ясне. Я не можу описати це словами… Схоже трохи на те, що я повинен був завжди це знати. Може, й знав. Це не стільки слова, скільки готова концепція, висновок, підсумок, істина, що стала для мене абсолютно ясною.
Келен зрозуміла, що він хоче закінчити розмову, але все ж продовжила.
— Якщо воно дійсно настільки ясне і недвозначне, ти повинен зуміти втілити його в слова.
Річард перекинув перев'язь через голову на праве плече і поправив меч біля стегна, на срібному руків'ї блиснули виплетені золотим дротом літери слова «ІСТИНА».
Обличчя його залишалося спокійним. Келен зрозуміла, що нарешті підвела його до суті. Переконаність Річарда не дозволяла йому ухилитися від відповіді, а вона наполягала. І слова полилися з силою пророцтва.
— Я став вождем занадто рано. Не я повинен доводити людям, що гідний їх, а вони повинні довести мені, що гідні мене. І поки вони не доведуть, я не повинен вести їх за собою, інакше прийде кінець всім надіям.
Гордий, ставний, мужній і владний, він стояв у чорному вбранні бойового чародія, немов позуючи скульптору, створюючому монумент тому, кого він втілював: Шукача Істини, по праву обраному самим Зеддікусом Зу'л Зорандером, Чарівником Першого Рангу — і дідусем Річарда. Те, що Річард став Шукачем, мало не розбило Зедду серце, тому що Шукачі частенько вмирають молодими.
Але поки Шукач живий, він сам собі закон. За допомогою неймовірної потужності свого дивного меча Шукач здатний наодинці руйнувати королівства. Саме з цієї причини, крім усього іншого, важливо було правильно вибрати Шукача. Зедд заявляв, що Шукач в якомусь сенсі сам обирає себе, завдання Чарівника Першого Рангу — на підставі своїх спостережень офіційно назвати ім'я обранця і вручити йому зброю, яка буде супроводжувати Шукача все його життя.
В цьому чоловікові, якого Келен так любила, таїлося стільки найрізноманітніших якостей і здібностей, що вона деколи дивувалася, як йому вдається все це поєднувати.
— Річард, ти впевнений?
У свій час Келен з Зеддом поклялися захищати Річарда як Шукача Істини ціною власного життя. Сталося це невдовзі після того, як Келен вперше зустрілось з Річардом. І саме в якості Шукача Річард вперше прийняв усе, що йому судилося, і вирішив жити, узгоджуючи свої поступки з тою величезною довірою, що була покладена на нього.
— Єдиний владика, якому я можу дозволити керувати мною, це розум. — У пронизливих сірих очах світилася впевненість. — І перший закон розуму говорить: що є, то є. Це основа всього життя. Розум є вибір. Побажання і сподівання — не факти і не підстава для того, щоб вважати щось фактом. Розум — наш єдиний спосіб усвідомлення реальності, наше основне знаряддя виживання. Ми вільні відкидати розум, вільні відмовлятися думати, але не вільні уникати наслідків своєї сліпоти. Якщо я відмовлюся користуватися розумом у нашій боротьбі, або відмовлюся приймати реальність тільки тому, що вона не відповідає моїм побажанням, ми всі загинемо, і загинемо даремно. Mи будемо лише двома з багатьох мільйонів убитих, а людство прийде в занепад. І в тій пітьмі, що неминуче настане тоді, наші тіла перетворяться у прах. Поступово, років через тисячу, а то й більше, зоря свободи знову засяє над вільними людьми, але в проміжку мільйони і мільйони будуть народжуватися і вмирати в безнадії і в мороці, і у них не буде іншого вибору, окрім як стогнати під гнітом Ордена. Нехтуючи аргументами розуму, ми зробимося винуватцями зламаних доль, покалічених життів.
