ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав (мир бесплатных книг .txt) 📗
Тут можно читать бесплатно ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав (мир бесплатных книг .txt) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
У народній медицині суцвіття вживають при хворобах печінки, жовчного міхура, катарі шлунка і гастритах, туберкульозі легень, головних болях, запаленні нирок, малярії, як заспокійливий і протипухлинний засіб. Зовнішньо шишки використовують для примочок і припарок від синців, для ароматних ванн, виготовлення мазі проти наривів, екзем та виразок.
У науковій медицині призначають як заспокійливий, протиспазматичний, сечогінний і бактерицидний засіб.
Останнім часом у шишках виявлено гормон естроген, за допомогою якого регулюють кількість вуглеводів і мінеральних солей в організмі людини.
В суміші з іншими речовинами хміль як антисептик використовують при зберіганні плодів та овочів, Шишки - при виготовленні пива, дріжджів. Із хмелю добувають волокно, з якого виготовляють мотузки, брезенти, мішковини. Лупулін надає стійкого зеленого, червоного і коричневого кольору тканинам, лакам.
Розмножують живцями та поділом коренів навесні.
На Україні, особливо в західних областях, широко культивують для одержання шишок. Рогатинський хміль на Паризькій виставці 1978 р. здобув першу премію.
Шишки збирають до запліднення хмелю (приблизно в середині серпня), коли вони набувають зеленувато-жовтого забарвлення. Збирають їх разом з плодоніжкою і сушать у затінку.
Цикорій звичайний, петрові батоги
(Cichorium intybus L.)
Родина айстрові (Asteraceae)
Багаторічна шорстка рослина висотою (15)40-80(120) см. прикореневі листки виїмчасто-перистороздільні, стеблові - ланцетні. Всі квітки язичкові. Кошики 3-5 см у діаметрі, сидять здебільшого пучками в пазухах листків. Обгортка кошиків 2-рядна. Цвіте з червня до осені.
Росте на вигонах, схилах, уздовж доріг.
Кошики цикорію розкриваються о 5-6-й годині ранку, а о 10-й вже закриваються, їх використав для створення квіткового годинника видатний шведський ботанік Карл Лінней. Цикорій може бути й барометром: його кошики на дощ не розкриваються.
Шкірясті листки цикорію зібрані у прикореневій розетці. Довгий стержневий корінь проникає в грунт на значну глибину - до ґрунтових вод.
Цикорій широко використовується у народній медицині. Молоді листки їстівні, в них містяться вітамін С, каротин; салати з них особливо корисні для хворих на діабет (у рослині є інулін). На пасовищах цикорій добре їдять тварини. Цикорій - чудовий медонос, дає багато нектару і пилку. Корені використовують як сурогат кави. З цією метою у культурі вирощують цикорій городній (С. endivia L.).
На Україні в дикому стані росте один вид цикорію.
Чемерик червонуватий
(Helleborus purpurascens)
Родина жовтецеві (Ranunculaceae)
З давніх-давен єгиптянам були відомі лікувальні властивості чемерників. Про них згадується в багатьох легендах. В одній з давньогрецьких легенд говориться про те, що у царя Протея була красуня донька, яка страждала психічним розладом, її взявся вилікувати чемерником один пастух, котрий тривалий час спостерігав дію цієї рослини на худобі. Так, з часів давньої Греції прийшла віра в цілющу силу чемерника при лікуванні психічних захворювань. У наш час наукою підтверджено, що в невеликих дозах чемерник діє заспокійливо на центральну нервову систему. Проте його основна дія на серце.
Це - багаторічна вічнозелена рослина. Прикореневі листки з цілісними або 2-3-роздільними майже до основи гостропилчастими частками. Квіткове стебло розгалужене, з зеленим, іноді червонуватим приквітком. Квітки фіолетово-червонуваті. Цвіте з березня по квітень.
Росте переважно в темнохвойних та букових лісах.
У коренях і кореневищах містяться глікозиди гелебореїн, гелеборин, гельборсид, що діють на серце.
Завдяки ранньому цвітінню і своєрідній красі квіток чемерник культивують здавна. Внаслідок гібридизації та відбору одержано багато садових форм, які відрізняються від дикорослих видів більшими квітками і яскравим забарвленням. Вони довговічні і ростуть на одному місці багато років. Чемерник чудово виглядає у тінистих місцях парків, садів, під рідким деревостаном, у напівтіні, по краях чагарникових і деревних куртин та на кам'янистих гірках. Через красу і принадність їх стало мало в природі, тому чемерники слід розмножувати.
Легко культивувати. В добре підготовлений грунт з міжряддям ЗО см на глибину до 1 см висівають тільки-но зібране насіння. Сходи з'являються навесні, а зацвітають рослини на третій рік. Рослину можна розмножувати поділом кущів відразу ж після цвітіння.
Чемериця біла
(Veratrum album L.)
чемерица белая Veratrum album - багаторічна трав'янисте, з товстим коротким кореневищем рослина родини лілійних. Стебло пряме, 50-150 см заввишки, циліндричне, у верхній частині густо- 1 короткоопушене. Листки великі, спіральне розміщені, численні, цілокраї, вздовж складчасті, зверху голі, зісподу - опушені, звужені внизу в широкі піхви; нижні листки яйцевндно-еліп-тич ні або еліптичні, верхні - ланцетні. Квітки полігамні, зсередини брудно-білі, зовні зеленуваті і злегка пухнасті, зібрані у волотеве суцшіття: нижні квітки двостатеві, верхні - чоловічі. Оцвітина проста, шестироздільпа, з ви-Довжевоеліптичними або видов-жеиообериенояйцевидними, заго-Стремим й, звуженими до основи 1 дрібнозубчастими по краю частками. Плід - яйцевидно-еліптична, тригранна коробочка. Цвіте у червні - липні. Поширення. Чемериця біла росте в Карпатах на альпійських луках. Заготівля І зберігання. Див. статтк Чемериця Лобелієва. Хімічний склад. Чемериця білі має близький до чемериці Лобелієвої хімічний склад, але відріз-няється дещо іншим вмістом : співвідношенням компонентів, щ<його складають. Фармакологічні властивості 1 вві користання, лікарські форми І за посування - усе так, як у статт Чемериця Лобелієва.