Я, «Побєда» і Берлін - Скрябин Кузьма (книги полностью .TXT) 📗
Тут можно читать бесплатно Я, «Побєда» і Берлін - Скрябин Кузьма (книги полностью .TXT) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Плани
(На тоді, коли)
Я плани склав собі на день,
Бо було місце, де писати.
І на ніч склав собі також,
Щоб зовсім в ліжко не лягати.
Плани на тоді, коли
Не маєш часу.
Плани на тоді, коли
Не маєш сили,
Плани на тоді, коли
Прийде хтось інший,
Плани на тоді, коли...
І так писав я вечір весь,
Прийшов хтось і сказав: субота.
Я пишу то, я пишу все,
А завтра вранці на роботу.
Плани на тоді, коли
Не маєш сили,
Плани на тоді, коли
Не маєш часу,
Плани на тоді, коли
Прийде хтось інший,
Плани на тоді, коли...
Я вже не їм і не лягаю,
Я плани маю і складаю.
То ті, хто так собі жиє,
Не знає, хто він є і де,
Є і де...
«Побєда»
Я їздив на «Побєді» там, де рівно, і по горах,
Ще я їздив і по лісі, де ведмеді жиють в норах.
Я купу всього видів, купу всього чув і мав,
А багато ще такого, що я навіть і не знав.
Я лягаю на дивані і не хочу засинати,
Зараз буде «Музобоз», і я хотів би там заграти.
Де я був і що я бачив, вже нічого не пам'ятаю,
А для того завтра рано на «Побєді» виїзжаю.
Я вже синій, бо так кожен день,
Цілий день я їду в своїй «Побєді»,
Цілу ніч вона може, але я засинаю,
Але я доїду, бо музика грає...
Бо музика грає...
Бо музика грає...
І знову через поле, через ліс і через гай
Я їду на «Побєді», збоку пташки пролітають.
Я знаю всі дороги, ну а може, і не знаю
Та я просто скоро іду, мене ровер обганяє.
Я дуже сильно люблю вишивати на «Побєді»,
Вона має грубі двері, як у школі в туалеті.
Я їду, вітер дує, і аж кола відлітають,
Вже коли повідлітають, то ніхто не полапає.
Понурі танці
Там, на паркеті, робиться страх — то понурі танці.
Всі на одному місці стоять, тільки я хитався.
Вітер холодний на місці застиг, можна в руки взяти,
Не розберешся — кудись треба йти, бо хочеш спати.
Змучені ноги понуро ходять по воді...
Солодкі муки... то не мій сон... я тут є чужий...
Притулися
А під ногами вже нападало листя — то осінь,
І на роботу з ранку встати не хочеться зовсім.
А ти пішла і вже ніколи не прийдеш... так сумно...
Метро відкриють через пару хвилин... буде шумно...
Притулися тихенько,
Обійми мене ніжно,
Знаєш — зовсім не смішно...
На джипах їздять молоденькі дівчата — на фітнес,
А з тепловоза хтось зливає соляру — то бізнес.
А ти пішла і, може, вечором прийдеш — я скучив,
В лице піском кидає вітер — ну як він замучив!..
А зверху часто хмари плачуться нам на погоду,
Хоч неживі вони, а все-таки трохи їх шкода.
А я нап'юся пива з самого ранку — я вільний,
Нарешті Бог почув мене і хтось вкрав мій мобільний.
Просто МИ
Візьми свою гітару, напиши два слова,
Дай свого серця ритм — і буде пісня нова.
Дай своїх вулиць шум і запах сигарети,
Мороз по шкірі, джінси і старі касети.
То є просто рок,
Просто ти,
Просто я.
То є просто рок,
Просто ми
Не просто так придумали...
Включи транзистор зранку і не падай з ліжка
То просто радіо заграло твою пісню.
То просто ді-джей в'їхав в твої тексти,
Під неї вперше хтось займеться сексом.
Сто тисяч рук злітає за акордом в небо,
Сто тисяч пар очей запалить твою сцену.
Сто тисяч голосів співає твоє соло,
Візьми свою гітару, напиши два слова...
Птахи
Раз високо в небі
Я зустрів чужих птахів.
Всі вони летіли
Звідтам, де і я хотів.
Крилами шуміли,
Наганяли дикий страх.
Потім в воду сіли
Просто в мене на очах.
І я собі захотів
Політати десь під небом.
Двоє гарних крил —
І мені вже ніц не треба.
Я собі захотів
Подивитися на люди.
З висоти птахів
Я побачив то, що буде.
На старих деревах
Вони мають свої хати.
То не є далеко,
Та не можна їх дістати.
Вони мають крила
І не роблять зла нікому.
А як стане зимно,
То летять собі додому.
І я собі захотів
Політати десь під небом.
Двоє гарних крил —
І мені вже ніц не треба.
Я собі захотів
Подивитися на люди.
З висоти птахів
Я побачив то, що буде.