Сивий Капітан - Владко Владимир Николаевич (читаем книги онлайн бесплатно полностью .txt) 📗
— Тоді ти бачив одне вільне колесо. Але моя машина може не торкатися грунту всіма чотирма колесами…
— Це буває на ходу? Коли «Люцифер» швидко мчить?
— Ні, незалежно від того. Просто коли це потрібно. От дивись, що зараз станеться. Бачиш вдалині цю велику загорожу, що перетинає шлях?
Олесь придивився. Далеко попереду він і справді помітив високу загорожу з колод, оповитих колючим дротом. Вона перетинала їм дорогу.
"Люцифер" мчав до неї, не уповільнюючи швидкості. Загорожа з товстенних колод, здавалось, линула ближче й ближче до нього. Адже руху «Люцифера» Олесь не відчував зовсім, автомобіль наче стояв застиглий на місці, а рухалися, мчали повз нього всі навколишні речі.
Ще мить — і «Люцифер» наскочить на загорожу, розіб’ється в дрізки! Олесь здригнувся, треба гальмувати, гальмувати негайно, бо інакше…
Рука Сивого Капітана торкнулась невеличкої рукоятки на пульті керування. І враз велика загорожа, яка була вже перед самим «Люцифером», мов провалилася вниз. То плавно підстрибнув угору велетенський автомобіль, пролинувши над колодами загорожі, над колючим дротом, не зменшуючи при тому своєї швидкості…
Олесь полегшено зітхнув. Ну й стрибок! Міцні нерви мусять бути у людини, що подорожує цією дивною машиною.
— Здається, на тебе справив враження цей невеличкий стрибок, — говорив тим часом Сивий Капітан. — Чекай, тобі доведеться побачити чимало ще дивніших речей.
— А як же… як же «Люцифер» міг перескочити через ту загорожу? Мов на крилах!..
— Я включив спеціальний пристрій — генератор антигравітонів. Весь корпус «Люцифера» почав вилучати ці елементарні частки — і внаслідок того машина втратила вагу, мов відштовхнулася від землі. Не розумієш, Олесю? Пояснювати тобі все це було б надто складно. Я скажу тобі тільки ось що. Земне тяжіння — отже, і наша вага! — викликається особливими елементарними частками, гравітонами. А мій генератор вилучає такі ж самі частки, але скеровані в зворотному напрямі, антигравітони. Вони гасять дію звичайних гравітонів, а від того зникає і тяжіння, вага. Для цього потрібна дуже велика кількість електричної енергії. Але я вже говорив тобі, що в мене її достатньо. Вистачить і на генератор антигравітонів, і на реактивні двигуни, що рухають "Люцифер"…
Олесь дивився на Капітана, мов зачарований. Ця людина справляла на нього враження всевладного чудодія, якому все підкоряється, який може зробити все, що тільки побажає. І розповідав Сивий Капітан так просто, ніби в усіх тих неймовірних властивостях його «Люцифера» не було нічого дивного, наче він говорив про звичайнісінькі речі… А йшлося про такі технічні і наукові чудеса, що розповідь про них здалася б не лише Олесеві, а й багато декому ще чарівною, хоч і дуже красивою казкою, коли б та розповідь не точилася тут, на самому "Люцифері", де ці чудеса були незаперечною дійсністю… Антигравітони, реактивні двигуни, що рухають «Люцифер»… Раптом Олесеві промайнула думка: усі такі двигуни, як-от на реактивних літаках, наприклад, видають під час роботи страшенний шум. А тут усе тихо, лише іноді виникає легке шелестіння чи шипіння. Як же так?.. І Олесь спитав про це.
Сивий Капітан тільки посміхнувся:
— Звичайні реактивні двигуни працюють за рахунок безперервних вибухів при згорянні пального, друже мій. Тому й утворюється такий шум. А в мене працює електрика. Вона дає теж своєрідні вибухи, але вони не створюють звукових коливань, тільки оте шипіння, яке ти чув. Зажди, згодом, сподіваюся, ти все це зрозумієш. Я охоче розповідатиму тобі про все, що стосується «Люцифера», але не зразу, а поступово, в міру того, як ти помічатимеш щось нове, незрозуміле для тебе. Обіцяю тобі це, Олесю!..
І знову Олеся вразила щирість його слів. Чому, чому Сивий Капітан так охоче розповідає йому все це? Чим завоював юнак його симпатії і прихильність? Де пояснення цьому?.. Можливо, краще було б просто запитати про це його самого. Але на такий вчинок Олесь не міг наважитися, щось заважало йому, щось зв’язувало…
4. СЕРЦЕ І ДУША "ЛЮЦИФЕРА"
"Люцифер" линув уперед і вперед. Після обіду Олесь знову сидів з Сивим Капітаном у кабіні керування, наче це було вже так заведено, і слухав його розповідь про будову дивної машини. І поступово у нього дедалі більше розкривалися очі на все те, що відбувалося навколо, на таємниці і загадки, які оточували його в "Люцифері". Звісно, все це Олесь уявляв собі тільки поверхово. Але крок за кроком перед ним вимальовувалась прекрасна гармонійна система, за якою був побудований чудесний апарат.
Десь всередині міститься серце велетня — складна, невідома людству машина, винайдена Сивим Капітаном ще тоді, коли він був Ернаном Раміро. Та машина сполучає атоми водню-дейтерію і перетворює їх на атоми гелію. За яким принципом працює машина, як вона влаштована, знає тільки сам Сивий Капітан, та ще, можливо, хтось з його найближчих помічників — і більше ніхто в світі. Але машина працює автоматично — це по-перше; по-друге, вона дає при цьому гігантську кількість енергії, що виділяється при термоядерній реакції. І тією енергією живляться незліченні складні механізми, апарати і прилади, якими «Люцифер», мабуть, наповнений вщерть.
Частково та енергія витрачається на реактивні двигуни, частково на той генератор антигравітонів, про який Сивий Капітан сказав лише загальними словами, бо це надто складна річ для сприймання людини, необізнаної досконало з сучасною фізикою. Третім, головним, споживачем енергії було не менш фантастичне пристосування, що паралізує дію зброї і машин-переслідувачів «Люцифера». Це пристосування здавалося Олесеві одним з найдивовижніших винаходів, які будь-коли з’являлися на світі.
Сивий Капітан міг витрачати енергію в необмеженій кількості і після того, як задовольнялися потреби реактивних двигунів «Люцифера» і генератора антигравітонів, що гасили земне тяжіння і позбавляли машину ваги. Складна система дротів обвивала все велетенське тіло «Люцифера», ховаючись під його сіро-зеленою оболонкою. В разі потреби до цієї системи дротів, що утворювала собою гігантську електромагнітну шпулю, одним поворотом важеля на пульті керування вмикався електричний струм високої напруги. І тоді «Люцифер» одразу перетворювався на величезний електромагніт, навколо якого пульсувало магнітне поле нечуваної сили. Жодна металева річ не могла наблизитися до цього електромагніту, пробитися крізь його надпотужне поле. Кулі втрачали свою вбивчу силу, потрапляючи в те поле, і безсило падали вниз, на землю.
Але й цього було мало. Вмикаючи ще більшої сили струм, збільшуючи потужність магнітного поля, Сивий Капітан міг досягати ще дивнішого ефекту. Тоді кулі навіть починали відштовхуватися від «Люцифера» і летіли назад, у тому напрямку, звідки прилетіли. Кулі, випущені в «Люцифер», перетворювалися на зброю, скервану проти тих, хто стріляв!
Так само за допомогою потужних електричних генераторів високої частоти Сивий Капітан міг спиняти на відстані звичайні автомобілі і всі машини з моторами внутрішнього згоряння. Адже такі мотори мають електричне запалювання. Надзвичайно потужне ультракороткохвильове випромінювання «Люцифера» намагнічувало всі металеві частини й системи електричного запалювання навколишніх моторів на досить великій відстані. Запалювання переставало працювати, і мотори автомобілів, броньовиків і танків перетворювалися на мертве, безпорадне накопичення деталей, — доки Сивий Капітан не припиняв дію свого надпотужного ультракороткохвильового генератора.
Саме так сталося і під час великого військового параду в столиці, на Авеню-дель-Прадо, про який розповіли Олесеві Валенто Клаудо і Марта, — дівчина, певна річ, зі слів свого батька. Всі фалангістські військові машини, хоч які вони були потужні, безпорадно спинилися під впливом ультракороткохвильового генератора «Люцифера». Сивий Капітан довів цим, що він може бути незаперечним господарем становища.
Коли Олесь слухав розповідь про цей нещасливий для фалангістів військовий парад, його вразила одна обставина. Адже й справді Капітан міг тоді зробити все, що завгодно, — і ніхто б не насмілився чинити йому опір. Чому ж Ернан Раміро не здійснив тоді свого давнього наміру, не помстився на Фернандесі та його поплічниках? Він мав для цього всі можливості, кривавий каудільйо не встиг би втекти. Чому Капітан не зробив цього?..
