Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Разное » Фарс-мажор - Стельмах Дмитро (бесплатные полные книги .TXT) 📗

Фарс-мажор - Стельмах Дмитро (бесплатные полные книги .TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Фарс-мажор - Стельмах Дмитро (бесплатные полные книги .TXT) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

– Значно краще, Еміку, – похвалив я. – І рима у тебе вже не так кульгає, як у першій версії, і тема кохання прописана значно об'ємніше і зрозуміліше, і громадянські нотки відчуваються. Ти ростеш на очах. В поетичному сенсі, ясна річ. Таку поезію не гріх і в наших майбутніх салонах на Ямській читати. Це ти Мелані присвятив?

– Мелані завжди буде недосяжною зіркою на небі моїх шукань жіночого ідеалу. А мій останній вірш – це просто поетичне вивільнення мого недолюбленого «я» в часи душевних переживань і соціально-політичних зрушень нашого багатостраждального українського народу, – зізнався Емік.

– Еміку, а я і не знав, що в тебе така поетична душа. Даремне ти так довго це від мене приховував. Цей дар треба плекати і розвивати. Присвяти цього вірша Янці. Вона це оцінить по-справжньому. Вона тільки про це і мріє потайки. Повір мені, я жіночу душу добре знаю. І ваша сім'я буде знову міцною, як ніколи. Навіть Назар буде щасливий. Бо, за Назаром, міцна сім'я – міцна держава. Це одна з підвалин української ідеї. А чому ти завжди себе в поезії позиціонуєш як есквайра?

– Бо це теж одна з моїх нездійсненних мрій. Має людина право на мрію чи не має?

– Та має, має, не переймайся так, мій есквайре.

7 жовтня, четвер

А навіщо мені, власне, той куманець, що я купив на Майдані? Назарові він ближче до серця. Я ж полюбляю лише те, що можна використовувати практично.

Зайшов до Назара, подарував йому. Бачили б ви очі мого друга! Назар сказав, що для нього це знаковий день у житті. А його Оксана нагодувала мене смачними варениками з сиром. І з сметаною, як і належить у нас.

Яка гарна сім'я! Оце і є справжня цеглинка українського суспільства.

8 жовтня, п'ятниця

Подзвонив Емік, повідав, що спав сьогодні до полудня, бо довго читав гарну літературу. Читав Бродського. Гарний поет.

Емік сказав, що йому, до речі, дуже сподобався отой самий куманець, що я на Майдані був придбав. Сказав, що він потім довго такого шукав, та таких куманців уже й слід простиг. Признався, що в нього вдома нічого такого нема, а хотілося б дуже. Сказав, що мій червоний швейцарський ножик став незабутньою згадкою про нашу дружбу і посідає особливе місце серед подарунків друзів.

Я відповів, що тонкий натяк зрозумів і що я б йому залюбки того куманця подарував, але, на жаль, я ще вчора віддав його Назарові. Подзвони йому, може, він його тобі переподарує.

Емік похнюпився і сказав, що у Назара снігу взимку не випросиш, не те що куманця. Що з воза впало – те пропало.

9 жовтня, субота

Зайшов Емік, сказав, що мої слова про його поетичний дар дали йому новий поштовх до віршування. У стилі українського хоку. Приніс рімейк знаменитої байки. Всю ніч писав.

Еммануїл Гольдман, есквайр
ЛИС ТА ВОРОНА
(Рімейк)
На гілку дерева Ворона сіла.
До неї Лис тихенько підійшов.
Та сир Ворона іще вчора з'їла.
Мораль: коли на сир накинув оком,
Біжи до нього, а не спи.
Бо довгий сон вилазить боком.

– Ну як? – з надією в голосі спитав Емік.

– Есквайре, ця штука буде сильніша за «Фауста» Гете, – похвалив я хоку друга. – Значно лаконічніше, і сказано все, що треба було сказати. І словам тісно, і думкам просторо, і рима на місці, що мене особливо тішить. І ти поступово набуваєш статусу головного рімейкера Київської області, слід визнати. І не збився на верлібристичні манівці.

– А цю мою нову річ можна присвятити Яні? Скажімо, отак: «До ніг твоїх складаю ці рядки і йду до тебе, як уперше»?

– Можна і треба. Це саме те, про що вона все життя мріяла. Нема такої жінки на світі, яка б не хотіла побачити присвяту собі. Тим паче від коханого чоловіка. Чому у нас з Інгою такий міцний шлюб? Тому що всі вірші я присвячую їй. Вона моя довічна муза. Моя довгонога синьоока пташка.

Емік пішов окрилений, сказав, що після розмов зі мною йому хочеться літати. Разом із Яною.

Здається, я стаю свідком народження ще одного поета в нашому місті. З непоганим відчуттям слова і з міцними моральними засадами. Завдяки своїм настановам і вчасним порадам, звичайно. Приємно, хай там як. А хто це цінує?

10 жовтня, неділя

Вже й Емік став писати, а я ще нічого не створив, відколи повернувся з Нової Зеландії. Невже ця маленька країна висмоктала з мене всі поетичні соки? Де взяти творчу наснагу? У чому? Чому я завжди всім допомагаю у часи душевних скрут і творчих шукань і чому ніхто не прийде на поміч мені, коли я того найбільше потребую?

I чому і досі мовчить Мотря?

11жовтня, понеділок

Мене завжди надихала Україна, її люди, її традиції, її кухня, її жінки. Чому ж зараз мене полишило натхнення? Чому я не можу віднайти бодай одного образу, однієї рими? Адже моя країна ніколи не полишала мене сам на сам із чистим аркушем паперу. Вона завжди живила мене образами і темами. Хіба може якась іноземщина дати мені чогось для творчості? Ніколи! Тільки своя земля, її коріння, її чисті води.

12 жовтня, вівторок

Знову нема натхнення. Невже я втратив свій поетичний дар через усю ту колотнечу? Це ж як для оперного співака втратити голос. Тільки не це, тільки не це!

Вирішив поїхати до Києва, розвіятися, пройтися Хрещатиком, бо він, як я вже знаю, мій хрещений батько. Що, як не рідний асфальт столиці, може надихнути поета на нові рядки?

На Хрещатику до мене підійшли якісь добре вдягнені молодики, у білих сорочечках, краваточках, привіталися, заусміхалися. Американські мормони. Років з двадцять так кожному, на грудях значки: «Старійшина Чак», «Старійшина Міккі». Як швидко стають старійшинами в Америці! Чак Норріс і Міккі Маус тягли мене в свої лабети, щось верзли про якогось Джозефа Сміта, їхнього головного мормона, та я не дався, дзуськи. А натомість розповів їм про князя Володимира і показав його портрет на гривні. І сказав, що коли і мені вони зможуть Джозефа Сміта на доларі показати, тоді й поговоримо конкретніше. І нагадав їм про багатоженство їхніх батьків-засновників. Мормони щось відбріхувалися, від багатоженства відхрещувалися, казали, що це про них тільки таке кажуть, а насправді у них по одній дружині.

А це вже не нада, як каже Назар. Свою історію треба краще знати. Бо хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. А ми, українці, своїй вірі не зрадимо ніколи. їй понад тисячу років, совість треба мати, панове мормони.

Це просто обурливо, коли тебе просто в серці країни якісь жовтороті іноземці починають безкарно в якусь сумнівну віру затягувати. Треба дати цьому гідну відсіч. По-нашому, по-ірпінськи.

13 жовтня, середа

А сьогодні натхнення таки прийшло! Написав нову квінтьєму, свою відповідь на зухвалу окупацію іноземцями нашого духовного простору. Що то значить, пройтися центром рідної столиці!

Я щасливий, що всі мої творчі сили повернулися до мене. І не у далеких світах, а на батьківщині. Любіть Україну!

ПРО ІНФЛЯЦІЮ
Остерігайтеся інфляції душі та лжепророків,
Вовків усміхнених в овечій шкурі, зради,
Сумнівних культів і старійшин в двадцять років,
Квапливих рішень, необачних кроків, —
Такі вам, браття, мої думи і поради.
Остерігайтеся спійматись на улесливу наживку,
На лицемірну мову псевдодрузів, на обман,
Наточить вам будь-хто п'янку наливку,
Мізки запудрить й заведе в чужу домівку, —
Не вскочте, браття, ви в такий собі капкан.
Остерігайтеся ведмежих самоловів всіх чужинців,
Медоточивих вуст сектантів будь-яких ґатунків,
Вони вже тягнуть в своє кишло нас, вкраїнців,
Довірливих, сердешних, мов тих вівців, —
Таких от, браття, не зробіть ви прорахунків.
Остерігайтеся фальшивих гуру й блазнів віри,
Заморських вчителів і радників політкоректних,
Зальотних шептунів, що вже без міри
Нас долучають до чадної опіумної ліри, —
Пильнуйте, браття, цих іуд конкретних.
«Чого се ви, – спитає хтось мене, сповна сарказму, —
Нам тут улаштували свій мистецький спів?»
«Мій принце, – відповім, – я бороню вас від фантазму,
Я не даю вам перейти у бездуховну плазму
Позичених ідей, чужих думок й облудних слів».
Перейти на страницу:

Стельмах Дмитро читать все книги автора по порядку

Стельмах Дмитро - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Фарс-мажор отзывы

Отзывы читателей о книге Фарс-мажор, автор: Стельмах Дмитро. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*