Байки - Глібов Л. І. (читать полностью бесплатно хорошие книги TXT) 📗
Тут можно читать бесплатно Байки - Глібов Л. І. (читать полностью бесплатно хорошие книги TXT) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
1891.
ЩУКА Й КІТ
Один мордатий Кіт до Щуки учащав;
Пройдисвітка зубата знала,
Чого хвостатий кум бажав:
До берега частенько припливала
І щиро куманька свого
Карасиками шанувала,
А Кіт і не цуравсь сього,
Бо жирная мишва вже приїдаться стала.
Раз каже Щука так йому:
- Возьми мене мишей ловити.-
Дивуючись, кум глянув на куму
Та й засміявсь:- Надумалась дуріти!
Не навтішаєшся таким добром;
Карась і сам у рот тобі ускочить,
А хитрая мишва так іноді морочить,
Що треба буть мудрованим Котом,
Щоб висидіть, неначе неживому,
І оком не моргнуть;
Буває, що всю ніч стрибаєш по-дурному
І ні однісінькій не вдасться в’яз звернуть.
А Щука на своє хилила:
- Ет, вигадки! Велике діло миш;
На що ярші - і тих не раз ловила…
Піду-бо я! Хоч раз мене потіш.-
Ніхто не бачив, тільки зорі,
Як ласий кум і шустрая кума
Через садок попхались крадькома
І зачинились у коморі.
Кіт на полицю зараз же стрибнув,
Бо там давненько був,
А Щука у куточку
Сховалася за бочку.
От перед світом Кіт довідаться біжить -
Аж Щука без хвоста лежить:
Прокляті пацюки одгризли.
- Бач, серденько, в яку біду ми влізли!
Хвоста й нема…
Ніхто не винен - ти сама,-
Мурличе Кіт,- се справді штука!
Ну, що ж його тепер робить?
- Голубчику, рятуй! - тут простогнала Щука.
На світі дай мені пожить…
У став мерщій пусти мене, мій друже,
До світа тут не доживу…
Хоч і нема хвоста - байдуже,
Як-небудь попливу.-
Побачив Кіт, що діло препогане,
Що, може, і йому вона в пригоді стане,-
Узяв куму на спину примостив,
Поніс до ставу та й пустив.
Пішла між рибами про неї всюди слава;
Сміються всі, карасики найбільш:
- Догралася! Тепер мовчи та диш,
Безхвостая проява!
На світі живучи, довіку вчись;
Що наробила здуру Щука -
Се всякому наука:
Чого не тямиш - не берись.
1891.
МИША Й ПАЦЮК
- Добривечір, сусіде мій!
Чи всі ви живі та здорові?.. -
Гукнула Миша Пацюкові.
- Та ще! - Пацюк мовляє їй.
- А я се, - каже, - прилинула,
Щоб розказать тобі, що чула,
Щоб ти радів, як я, та знав:
Лев, кажуть би, Кота піймав...
- Якого?
- Катюгу нашого рудого,
Що нам просвітку не давав...
- Гай-гай! - Пацюк мовля, - раденька,
Як кажуть, що дурненька!
Що з того, що піймав?..
Як дійдеться у них до чого -
Не бачить Лева нам живого!
Бо знаєш, що за звір той Кіт!
Отак, як хто кого боїться,
То й думає, що на того ввесь світ
Так буде, як і він, дивиться.
1853
ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ
- Як ти співаєш, Півне, веселенько...
- А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,
Виводиш гарно так і жалібненько,
Що іноді аж плачу я...
Як тільки що почнеш співати,
Не хочеться й пшениченьки клювати,-
Біжиш в садок мерщій...
- Тебе я слухала б довіку, куме мій,
Аби б хотів співати...
- А ти, голубонько, ти, кралечко моя,
Поки співаєш на калині,
То й весело мені, і забуваю я
Свою недоленьку, життя своє погане
Та безталанне...
А тільки замовчиш
Або куди летиш,-
Заниє серденько, неначе на чужині...
І їстоньки - не їм, і питоньки - не п'ю
Та виглядаю все Зозуленьку мою.
Як гляну на тебе - така ти невеличка,
Моя перепеличко,
А голосочок-то який!..
Тонесенький, милесенький такий...
Куди той соловей годиться?
- Спасибі, братику, за добреє слівце.
Як не кохать тебе за це?..
І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;
І далебі, що так,- пошлюся я на всіх.-
Де взявся Горобець, підслухав трохи їх
Та й каже: - Годі вам брехати
Та одно другого знічев'я вихваляти! -
Пурхнув - та й був такий.
За що ж,- хто-небудь попитає,-
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє
МУХА Й БДЖОЛА
Весною Муха-ледащиця
Майнула у садок
На ряст, на квіти подивиться,
Почуть Зозулин голосок.
От примостилась на красолі
Та й думає про те,
Що як то гарно жить на волі,
Коли усе цвіте.
Сидить, спесиво поглядає,
Що робиться в садку;
Вітрець тихесенько гойдає,
Мов панночку яку...
Побачила Бджола близенько:
- Добридень! - каже їй. -
Оддиш хоч трохи, моя ненько,
Сідай отут мерщій.
- Та ніколи мені сидіти, -
Одвітує Бджола, -
Вже час до пасіки летіти:
Далеко від села.
- Яка погана, - Муха каже, -
На світі доленька твоя:
Раненько встане, пізно ляже...
Мені б отак - змарніла б я,
За тиждень би головоньку схилила.
Моє життя, голубко мила, -
Талан як слід:
Чи де бенкет, чи де обід
Або весіллячко, родини, -
Такої гарної години
Ніколи не втеряю я:
І їм, і ласую доволі, -
Не те що клопоти у полі
І праця бідная твоя! –
На річ таку Бджола сказала:
- Нехай воно і так;
Та тільки он що я чувала,
Що Муху зневажає всяк,
Що де ти не поткнешся
Або до страви доторкнешся, -
Тебе ганяють скрізь:
Непрохана не лізь.
- Стару новинку, - каже Муха, -
Десь довелось тобі почуть!..
Запевне, дурень дурня слуха...
Велике діло - проженуть!
Не можна в двері - я в кватирку
Або пролізу в іншу дірку –
І зась усім!
Нехай ся байка мухам буде,
Щоб не сказали часом люде,
Що надокучив їм.
Похожие книги на "Байки", Глібов Л. І.
Книги похожие на "Байки" читать онлайн бесплатно полные версии.
