Фарс-мажор - Стельмах Дмитро (бесплатные полные книги .TXT) 📗

– Дмитре, ти геній, – зрадів Емік. – Ти ніколи не забував про мої потаємні потреби. А твій швейцарський ножик мені завжди нагадує про нашу вірну дружбу. Назаре, друже мій, ходімо до мене, попрацюємо над новою ідеєю, Янки вдома нема. Нехай наш перший громадський туалет буде імені Павла Полуботка. Щоб англійців кожного разу совість мучила, коли вони його відвідуватимуть. Я тобі Роберта Планта заодно поставлю. А про Еріка Бердона сьогодні – ні слова.

– Тільки не треба ніяких особистих імен, – гнівно заперечив Назар. – Туалет має називатися нейтрально і політкоректно.

– А яке у тебе політкоректне кредо? – поцікавився Емік.

– Добра не пам'ятаю, зла не прощаю!

Назар є Назар.

29 липня, четвер

Дзвонить телефон, Мотря на дроті. Господи, про що вона сьогодні спитає? Спитала, що таке мезальянс. Я прокричав у слухавку, що це коли якийсь паршивий італійський голодранець захоче одного дня назвати мене татом, то це і буде мезальянс. Зрозуміла? Чао, бамбіна!

Коротко і ясно. І по-батьківськи щиро.

30 липня, п'ятниця

Вже три дні, як від Яни ніяких відомостей. Емік багато їсть, довго спить і вже трохи погладшав. Радісно сповістив мені, що вже віднесли з Назаром до міськради клопотання про відкриття першого ірпінського громадського туалету з нагоди президентських виборів 2004 року. Назар вніс пропозицію назвати туалет «Центральний». Назар пильно стежив, щоб їхню петицію зареєстрували у секретаря.

Он як моє слово зрушило живу творчість мас! Хто тепер може закинути нам, митцям, що ми стоїмо осторонь від потреб народу?

1 серпня, неділя

А що ж я? Чому я ще ніколи нічого для себе не попросив? Я розумію, скромність і все таке інше, але ж на скромності кар'єри не зробиш. А до мого слова, гадаю, в нашій міськраді мають і дослухатися. До того ж, якщо я ще ніколи нічого не просив, то моє звернення буде прецедентним.

2 серпня, понеділок

Написав листа-клопотання до відділу культури міськради з проханням виділити кошти в сумі 1000 гривень, необхідні для проведення першого літературного вечора під назвою «Літературні сутінки» першого ірпінського літературного салону в моїй оселі за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Січових Стрільців, 28. Кошти підуть на придбання шампанського «Артемівське», коньяку «Десна», кави «Давидофф», шинки «Особлива», сиру «Едем», яблук «Голден делішес», бананів «Доле», шоколаду «Світоч», печива «Північна красуня», потрібних для сейлз промоушнз книжки сонетів «Любов і вірність» і паблік рілейшнз поета Д. Порядного. У разі позитивного вирішення мого запиту двом представникам від міськради вхід на вечір буде зі знижкою у 20%.

3 серпня, вівторок

Прийшов лист від Яни. Чомусь мені! Передаю його дослівно:

«Дорогий Дмитре!

Звертаюсь до Вас, як до найкращого Емікового друга, із щирим проханням по допомогу. Я знаю, тільки Ви зможете зарадити моєму жіночому горю.

Останнім часом Емік змінився до невпізнання. Він ніколи таким раніше не був. Він став задивлятися на молодих жінок, які раніше йому були байдужі. Дочекавшись, коли я вкладуся спати, він йде на кухню і дивиться вночі фільми «Плейбой», передачу «З ранку до ночі». Його улюбленим чтивом стали книжки Генрі Міллера, Джона Клеланда, Анаїс Нін, маркіза де Сода. Підбірка журналів «Плейбой» відкрито красується у нього на столі. Самий вигляд тих жінок з великими цицьками викликає у мене огиду. Що цікавого знаходять у цьому чоловіки?

Чашу мого терпіння переповнили два нерозпаковані презервативи, які я знайшла в його джинсах. Скажіть, Дмитре, у Еміка хтось є? Якщо є, то чи можете ви переговорити з ним, щоб кинув ту жінку, і тоді я повернуся назад і стану йому ще кращою дружиною і коханкою, і все у нас буде добре. Я знаю, він у мене добрий, просто підпав під чийсь поганий вплив. А Ви для нього найкращий друг і авторитет, він Вас послухає. А Ваші твори і мені дуже подобаються, особливо із збірки «Любов і вірність». На жаль, вірші з неї не стали дороговказом для мого чоловіка.

Щиро сподіваюсь на Вашу поміч.

Яна Гольдман, Черкаська область, м. Умань, вул. Урицького, 81, кв. 9».

4 серпня, середа

Подзвонив Еміку, сказав, щоб прибрав усю підбірку «Плейбоя» зі столу. Щоб ходив тільки в кінотеатри для перегляду фільмів еротичного змісту, бо дружинам вони завжди діють на нерви. Це мудрість, яку має знати кожний чоловік. У нас, як у саперів, не може бути помилки. І щоб при Янці дивився тільки на чоловіків. Скромно. І щоб поклав на свого стола мою «Любов і вірність» у розгорнутому вигляді із закладкою.

5 серпня, четвер

Відповів Яні листом:

«Люба Яно!

Маю для Вас гарні новини. З Еміком я переговорив. Щодо сумнівних фільмів і журналів Емікусе зрозумів і більше не буде. Це сталося з ним лише тому, що в юності він був позбавлений радощів помилуватися образами гарних жінок через неможливість дістати «Плейбой» в Радянському Союзі. Незалежна Україна дала змогу ліквідувати цю прикру прогалину в асортименті періодичних видань. Емік вважає, що «Плейбой» – то журнал, що не принижує жінку, а навпаки, підкреслює її красу і чарівність. Навколішки благає пробачити і щиро кається, якщо спогляданням гарної жіночої натури у журналах він завдав Вам прикрощів. Ніякої жінки, окрім Вас, у нього нема і не було. І в кожній оголеній жінці в «Плейбої» він бачить тільки Вас. Без Вас Емік виглядає постарілим і змарнілим. Відмовляється їсти. Яз Інгою підгодовуємо його, щоб зовсім не охляв. Емік просить Вас повернутися. Каже, що дім без Вас – холодна пустка, а Ви – його єдина кохана. Емікмені не раз розповідав, що таких грудей, яку вас, він ні в кого з жінок не бачив.

А ті презервативи нам дійсно на майдані Незалежності дали секс-меншовики, а викинути було жаль. Думали, знадобиться у господарстві. Так що Емік чистий і перед Вами, і перед світом.

Щиро Ваш

Дмитро Порядний, Київська обл., Ірпінь, вул. Січових Стрільців, 28.

P.S. Емік мені якось признався, що Ви готуєте фаршировану щуку так, як ніхто на світі. Чи не надіслали б мені її рецепт, будь ласка? Я передам його моїй Інзі. Вона передає Вам своє вітання і просить якось зайти в гості на чашку чаю, побалакати по-сусідськи».

6 серпня, п'ятниця

Подзвонив Емік і відразу ж за порадою:

– Дмитре, а коли Яна повернеться, що я можу їй запропонувати? Вона мене вже другий рік просить купити пральну машину. Каже, що вже не може руками мої джинси прати. А в мене ж зарплата така маленька, сам знаєш. Що я можу їй дати?

– Як що? А багатий внутрішній світ? А колосальний життєвий досвід? Що, мало? Не вигадуй, Еміку, таких орлів, як ти, ще ніхто не кидав, повір мені на слово. Прочитай їй свою «Баладу про свіжі помідори», скажи, що спеціально до її повернення написав. Ну невже мені ще тебе треба вчити, як із жінками поводитися?

– Дякую, Дмитре, ти справжній друг, – пожвавішав Емік. – Вона у мене поезію дуже любить. Як я сам не здогадався?

7 серпня, субота

Лист з видавництва «Фактор»! Від самого директора! З конкретною пропозицією! Наводжу його повністю, як і все приємне, що трапляється зі мною.

«Шановний Дмитре Івановичу!

З приємністю повідомляємо Вам, що видавництво «Фактор» планує цього року видати антологію сучасної української еротичної поезії під загальною назвою «Стигле гроно кохання». До антології увійдуть найкращі зразки еротичної лірики України початку XXI століття, представлені, зокрема, такими відомими майстрами цього жанру, як Вікторія Стах, Мстислава Чайка, Мотря Чуйбіска, Жирка Зигзиця, Яніра Мева, Олександра Гандзюк, Олександр Гаврош, Мар'яна Натяжна та Маріанна Покровська.