Темнота - Самчук Улас Олексійович (бесплатная библиотека электронных книг txt) 📗

— А хто ж тепер так би мовити, на місце залізного? — запитав Мороз. — Не може ж бути сам центр порожнім.

— Ніби й не знаєте, — каже Шпанов підбадьорений.

— Як його знати? Я ж там не засідаю.

— Та ж той… Микола Іванович, — вимовив Шпанов.

— Що за такий Микола Іванович?

— Та ж Єжов! — майже викрикнув Шпанов. Мороз витріщив очі:

— А хто ж це такий той Єжов?

— Як же не знаєте? Член же ЦК, ЦЦК, товариш наркома хліборобства.

— А! Рудий! Маленький! Комариний кривий носик! Знаю. Як не знати! — Вирвалось у Мороза. — Браво! Знав старий, що так буде, прийде, казав, вона така і возсяде на троні. Дев'ятий вал! Ха-ха-ха! Ну! Наливай же!

Налили знов по склянці, і коли Шпанов підняв свою, і намірився пити, він на хвилинку зупинився і зміненим, притихлим, інтимним голосом, ніби крізь туман, проговорив до Мороза:

— Товаришу майоре Мороз! Мені доручено супроводжувати вас до Москви. Через півгодини відлітаємо!

1948-55