Комедії - Мольер Жан-Батист (читать хорошую книгу полностью txt) 📗
Ет танті докті докторес,
Ет аесістантес іллюстрорес,
Вельми мудрого бакалавра,
Куум естімо ет гоноро,
Поспитаю паузам ет раціонем квареї
Опіум чинить засинаре?
Бакалавр.
Мігі а докто докторе
Питається паузам ет раціонем кваре:
Опіум чинить засинаре?
На це я відповідаре:
Квіа ест ін ео
Віртус дормітіва,
Куюс ест натура
Сенсус засипура.
Хор.
Бене, бене, бене, бене респондере.
Дігнус, дігнус ест інтраре
Ін ностро докто корноре.
Бене, бене респондере.
Другий доктор.
За дозволом доміні презідіо,
Доктіссіме факультатіс
Ет тотус гіс ностріс актіс
Компаніє ассістантіс,
Я питаю тебе, докторе бакалавре:
Кве сунт ремедіа,
Кве ін маладіа,
Що гідропізія
Ми називаємо,
Слід призначаре?
Бакалавр.
Клістеріум вставляре,
Постеа кров пускаре,
По тому вже — пургаре.
Хор.
Бене, бене, бене, бене респондере.
Дігнус, дігнус ест інтраре
Ін ностро докто корпоре.
Бене, бене респондере.
Третій доктор.
Сі бонум визнається, доміно презідії,
Доктіссіме факультеті
Ет компаніє презенті,
Я питаю в тебе, докте бакалавре:
Як лікувати астматиків,
Хворих на кір та лунатиків?
Бакалавр.
Клістеріум вставйяре,
Постеа кров пускаре,
По тому вже — пургаре.
Хор.
Бене, бене, бене, бене респондере.
Дігнус, дігнус ест інтраре
Ін ностро докто корпоре.
Бене, бене респондере.
Четвертий доктор.
Супер іллас маладіас
Доктус бакалаврус діксіт маравіллас.
Та, як не наскучу домінум презідіум,
Доктіссімам факультатем
Ет тотам гонорабілем
Компаніям слухантем,
Фаціам Іллі унам кестьйонем.
Від учора маладус унус
Попадавіт ін меас манус:
Габет веліам гарячкам без упинус,
Болить йому дуже головує,
І коле, й штрикає ін бокус,
І страх як він тяжко дихаре,
Насилу вже респіраре…
Будь же ласкавий сказантум,
Докторе бакалавре:
Чим же його лікувантум?
Бакалавр.
Клістеріум вставляре,
Постеа кров пускаре,
По тому вже — пургаре.
П’ятий доктор.
А як отой недугує,
У пертус, затяжнугус,
Не схоче сам минантум, —
Чим треба лікувантум?
Бакалавр.
Клістеріум вставляре,
Постеа кров пускаре,
По тому вже — пургаре.
І знову кров пускаре,
І знову йдем пургаре,
І знов клістир вставляре.
Хор.
Бене, бене, бене, бене респондере,
Дігнус, дігнус ест інтраре
Ін ностро докто корпоре.
Бене, бене респондере.
Президент.
Юрас додержувати статуту
Факультету всіх прескрипцій,
Не зміняти їх транскрипцій?
Бакалавр.
Юро.
Президент.
Юрас ти ін омнібус
Консультаціонібус
Мати погляд той же славний,
Як і вчення стародавнє —
Аут годяще,
Аут часом негодяще?
Бакалавр.
Юро.
Президент.
Не давати пацієнторум
Де ремедіїс новорум,
І нічим не лікувати,
Крім рецептів факультату,
Хоч би хворий дуба даре
Від своєї недугаре?
Бакалавр.
Юро.
Президент.
Его, его кум істо берето,
Венерабілі ет докто,
Даю тобі дозволяння.
На усяке лікування:
Медіканді,
Пурганді,
Кровопусканді,
Розтинанді,
Колонді,
Різанді,
Ет залікуванді
До смертанді
Безкарно пер тотам террам!
ДРУГИЙ ВИХІД БАЛЕТУ
Всі хірурги й аптекарі, додержуючи такту, вклоняються бакалаврові.
Бакалавр.
Велемудрі докторес доктрини,
І ревеню, й касії? й рицини!
Учинив би я безумімо,
Сміховинно та безглуздімо,
Коли б став я намагаре
Вас всіляко вихваляре
Та почав би додаваре
Злотопроменя до Фебуса,
Чи зірок нових до небуса,
Чи то хвиль ад ацеано,
Або квітів ад прінтано…
Замість тих усіх словабілес,
Ви, колеги венерабілес,
Дозвольте мені апеларе
І вобіс так сказаре:
Дали ви мені, мігі, юро,
Більше, ніж батько та натура;
Натура та батько меус
Людиною мене створеус;
Ви ж були мекум добріші —
З мене лікаря зробивши,
І за це, доктриссіме кворум,
В цьому серці живе весь час —
Ін секула секулорум —
Почуття подяки до вас.
Хор.
Віват, вівкт, віват, віват, сто раз віват!
Віват доктор новус,
Славний красномовус!
Мілле, мілле анніс дай небо йому попиваре,
Їстере, кров пускаре, убиваре!
ТРЕТІЙ ВИХІД БАЛЕТУ
Всі хірурги й аптекарі танцюють лід музику й співи, плескають у долоні та вибивають такт своїми товкачиками.
Хірурги.
Хай побачить скоро
Суас рецепторум
В усіх хірургорум
Ат апотікарум
Ходовим товаром!
Хор.
Віват, віват, віват, віват, сто раз віват!
Віват доктор новус,
Славний красномовус!
Мілле, мілле анніс дай небо йому попиваре,
Їстере, кров пускаре, убиваре!
Хірурги.
Хай майбутні анні
Будуть йому боні
Й до нього ласкаві
Найкращими доні!
Хай не знає він довіку
Жодних хворувань великих,
Окрім песте та веролас,
Пневмонії, вітріолас,
Та різачки, та водянки,
Та бешихи й лихоманки,
Крові виливані ас
Та дизентер’яніас!
Хор.
Віват, віват, віват, віват, сто раз віват!
Віват доктор новус,
Славний красномовус!
Мілле, мілле анніс дай небо йому попиваре,
Їстере, кров пускаре, убиваре!
ЧЕТВЕРТИЙ ВИХІД БАЛЕТУ
Лікарі, хірурги та аптекарі урочисто виходять, відповідно до рангу кожного з них таким же ладом, як і увійшли.
ПРИМІТКИ
Дійові особи. — Майже всі дійові особи комедії названі іменами акторів групи Мольєра: Лагранж, Дюкруазі, Мадлон, Като, Жодле. Екзотичне ім’я Альманзор запозичене Мольєром з одного із преціозних романів.
Кір, Мандана, Аронс, Клелія — головні персонажі романів модної на той час письменниці Мадлени де Скюдері (1607–1701) «Артамен, або Великий Кір» і «Клелія, або Римська історія». Ці багатотомні сентиментально-мелодраматичні твори із щасливою розв’язкою довгий час користувалися успіхом у колах аристократичних читачів і були навіть перекладені на деякі інші мови.
Карта Країни Ніжності — наведена у першому томі роману «Клелія, або Римська історія» і являє собою алегоричну подорож закоханих через різні перешкоди до кохання. У свою чергу, запозичена з середньовічного народного «Роману про Троянду». Використовувалася у світських салонах як галантна гра дворян.
Поліксена, Амінта. — Подібними іменами називалися постійні відвідувачі салону маркізи Рамбуйє (себе вона називала Артемізою).
… якась щаслива пригода відкриє таємницю мого високого походження. — Ця думка підказана Мадлон галантними романами, у яких герой чи героїня не знали про своє аристократичне походження і таємниця розкривалася лише в кінці твору.
… по «Великому Сіріусу» … — Маротта перекручує назву роману «Великий Кір», плутаючи планету Сіріус (фр. Сіріюс) з ім’ям царя Кіра (фр. Сірюс).
Портшез — закритий з усіх боків стілець-ноші. За часів Мольєра портшези були у великій моді, користуватись ними вважалося серед аристократів добрим тоном.
