Точка Обману - Браун Дэн (читать книгу онлайн бесплатно без TXT) 📗
Секстон дивився на неї, отетеріло кліпаючи очима.
— Щоб людина пила на самоті, має бути причина, — сказала Габріель уже м’якше. — Так вам потрібна інформація про насівський супутник-сканер чи ні?
Коли сенатор повертався до свого кабінету, його думки плуталися. Підійшовши до бару, він налив собі пепсі. Він не почувався п’яним, це однозначно. Як же він міг помилитися? А у протилежному кутку кімнати, немов знущаючись, клацав годинник роботи майстра Журдена. Секстон випив пепсі і налив іще.
— Будеш? — спитав він, обертаючись. Але Габріель не пішла за сенатором до кабінету. Вона й досі стояла на порозі, потираючи носа. — Заради Бога, припини. Заходь, розкажи мені, про що ти дізналася в НАСА.
— Здається, що з мене на сьогодні досить, — сказала вона якось відсторонено. — Поговорімо про це завтра.
Та Секстону ніколи було гратися. Ця інформація була потрібна йому зараз, і він не збирався її випрошувати. Сенатор стомлено зітхнув. Утвори ланцюжок довіри. Бо все впирається в довіру.
— Я винен перед тобою, я утнув дурницю, — мовив він. — Вибач, будь ласка. Вчора був жахливий день. Я просто не тямив, що роблю.
Але Габріель так і не переступила через поріг.
Сенатор підійшов до свого столу і поставив пепсі. А потім кивнув на своє шкіряне крісло — то був його своєрідний владний трон.
— Сідай, випий пепсі, а я тим часом сходжу до туалету і охолону. — 3 цими словами Секстон пішов до вбиральні.
Але Габріель як стояла, так і залишилася стояти.
— Здається, мені прийшов якийсь факс, — кинув він через плече, входячи до туалету. Продемонструй, що довіряєш їй. — Проглянь його за мене, добре?
Секстон зачинив двері і наповнив раковину холодною водою. Потім побризкав нею обличчя, але думки все одно не прояснилися. Такого з ним досі не траплялося: почуватися, настільки впевненим у власній правоті і водночас — настільки невпевненим. Секстон був чоловіком, який довіряв своїй інтуїції, а інтуїція підказувала йому, що Габріель Еш таки заходила до його кабінету.
Але як їй це вдалося? Неможливо!
Секстон зусиллям волі змусив себе про це забути, щоб зосередитися на нагальній поточній справі — НАСА. Зараз Габріель була йому потрібна, як ніколи. Тому не час відштовхувати її та налаштовувати вороже. Він мусить знати те, що знає вона. Забудь про свою інтуїцію. Ти помилився.
Секстон витер обличчя, відкинув назад голову й увібрав повні легені повітря. «Розслабся і заспокойся, — сказав він самому собі. — Гне поводься грубо». Він заплющив очі, знову глибоко вдихнув — і відчув, як його відпустило.
Вийшовши з туалету, Секстон з полегшенням побачив, що Габріель уже пересердилася й увійшла до його офісу. «От і добре, — подумав він. — Тепер до справи». Габріель стояла біля факсу, гортаючи отримані папери. Однак, коли сенатор побачив її обличчя, його оптимістичний настрій змінився на збентеження. На обличчі Габріель відбилися страх і розгубленість.
— Що сталося? — спитав сенатор, наближаючись до неї.
Габріель хитнулася, наче ось-ось знепритомніє.
— Що там таке?
— Метеорит... — ледь видушила вона, подаючи йому тремтячою рукою стос паперів. — І ваша донька... вона в небезпеці.
Ошелешений Секстон швидко підійшов до Габріель і забрав у неї отримані факсом папери. Горішній аркуш був повідомленням, написаним від руки. Сенатор умить упізнав почерк. Повідомлення шокувало своєю незграбністю і прямотою.
Метеорит — шахрайство. Ось докази. НАСА і Білий дім намагаються мене вбити. Допоможіть! — Р.С.
Рідко траплялося так, що сенатор чогось не розумів з першого разу, зазвичай він усе хапав на льоту, але зараз, кілька разів перечитавши повідомлення Рейчел, він так і не зміг збагнути, що воно означає.
Метеорит — шахрайство? НАСА та Білий дім намагаються її убити?
Не знаючи, що й думати, сенатор почав тасувати півдюжини аркушів. На першому виднівся результат сканування якогось льодового масиву. Секстон помітив на роздруківці метеоритну шахту, про яку так багато теревенили по телебаченню. Його погляд швидко привернула якась подоба тіла, що в цій шахті плавала. Потім він побачив дещо, що вразило його набагато сильніше: чіткий обрис іще однієї шахти просто під тим місцем, де лежав метеорит, — наче камінь ввели у кригу знизу.
Що це таке, заради Бога?
Швидко перегорнувши цей аркуш, на наступному сенатор побачив фотографію якоїсь сучасної океанської істоти під назвою Bathynomous giganteus. Він витріщився на неї, страшенно здивований. Це ж та скам’яніла комаха з метеорита!
Знявши похапливо ще один аркуш, він побачив діаграму, що демонструвала вміст іонізованого водню в корі метеорита. На цьому аркуші від руки було написано: «Обпалено за допомогою скрапленого водню? У двигуні, винайденому НАСА?»
Секстон очам своїм не повірив. Кімната довкола нього пішла обертом. Він перегорнув передостанній документ, і на останньому аркуші побачив фото скельної породи з металевими вкрапленнями, які були точнісінько як ті, що в метеориті. Супровідне пояснення запевняло, що ця порода була продуктом вулканічних явищ в океані. «Скельна порода з океану? — здивувався сенатор. — Але ж НАСА стверджувала, що хондри утворюються лише в космосі!»
Секстон поклав стос на стіл і рухнув у крісло. Лише чверть хвилини знадобилося йому для того, аби скласти докупи все, що він щойно побачив. Потенційні наслідки цього факсу були абсолютно чіткими та зрозумілими. Навіть людина нетямуща могла досить швидко второпати, що ці фото доводили.
Метеорит НАСА — шахрайство!
Жоден день кар’єри сенатора не був наповнений такими екстремальними злетами та падіннями. Але сьогоднішній день був як американські гірки надії та відчаю. Ошелешеність і навіть деяка повага до виконавців такої ретельно продуманої й так само ретельно виконаної фальсифікації швидко випарувалися геть, коли він збагнув, що це шахрайство обіцяло йому в плані політичної вигоди.
Якщо я вийду з цією інформацією на публіку, можна буде вважати, що президентська посада у мене в кишені!
У хвилину радісного піднесення сенатор зовсім забув, що його доньці загрожує небезпека.
— Рейчел у небезпеці, — нагадала Габріель. — У посланні йдеться, що НАСА та Білий дім намагаються її...
Раптом факс Секстона знову задзвонив. Габріель різко крутнулася і витріщилася на нього. Секстон спіймав себе на тому, що зробив те саме. Він навіть приблизно не міг здогадатися, що іще могла надіслати йому Рейчел. Якісь докази? Але їх і так уже цілком достатньо.
Проте, коли факс відповів на дзвінок, жодної сторінки надіслано не було. І апарат, не зафіксувавши сигналу про надходження інформації, перемкнувся в режим автовідповідача.
«Здрастуйте, — затріщало в динаміку записане привітання. — Це офіс сенатора Седжвіка Секстона. Якщо ви хочете надіслати факс, можете зробити це в будь-який час. Якщо ні, можете залишити своє повідомлення після сигналу».
Не встиг сенатор підняти трубку, як машина писнула.
— Сенаторе Секстон? — почувся чоловічий голос, у якому звучала неприхована погроза. — Це Вільям Пікерінг, директор Національного управління військово-космічної розвідки. Вочевидь, о цій ранній годині ви ще не в офісі, але мені треба дещо повідомити вам негайно. — Він замовк, наче очікуючи, що хтось підніме слухавку.
Габріель простягнула руку.
Та Секстон різко схопив її і рвучко відкинув геть.
Габріель отетеріло витріщилася на нього.
— Але ж це директор Національного...
— Сенаторе, — продовжив Пікерінг, явно відчувши полегшення через те, що ніхто не відповів на його дзвінок. — Боюся, що маю дуже неприємну новину. Тільки-но до мене потрапила інформація, що вашій доньці Рейчел загрожує велика небезпека. Зараз, коли я говорю по телефону, група під моїм керівництвом намагається їй допомогти. Я не можу розповісти деталі по телефону, але мені щойно доповіли, що вона, можливо, переслала вам певну інформацію стосовно метеорита НАСА. Я цієї інформації не бачив, але люди, які погрожують вашій доньці, попередили мене, що коли хтось цю інформацію оприлюднить, то ваша донька помре. Вибачте за прямоту, але життю вашої доньки загрожує велика небезпека. Якщо вона й справді щось переслала вам факсом, то ні з ким цією інформацією не діліться. Зачекайте. Бо від цього залежить життя вашої доньки. Залишайтеся там, де ви зараз перебуваєте. Я невдовзі прибуду. — Пікерінг на мить замовк. — Якщо поталанить, сенаторе, на той час, коли ви прокинетеся, усе буде позаду. Якщо трапиться так, що ви отримаєте це повідомлення до того, як я з’явлюся у вашому офісі, залишайтеся там, де ви є, і нікому не телефонуйте. Я роблю все, що в моїх силах, аби визволити вашу доньку.
