Альтернативна еволюція - Бердник Олесь Павлович (читаемые книги читать .TXT) 📗
Коли Рука Владики веде, не уподібнимось сліпим котенятам.
Коли самотнього плавця застигне буря, де шукатиме він рятунку?
До світла Маяка гребтиме він. Але поки свідомість людська перебуває в стадному стані — навіть небезпека не скерує до правильного рішення. «Як усі, так і я», — думає людина. І кожен позбавлений ініціативи прагнення.
Тому так важливо відчинити дверцята свідомості, через які ввійде розуміння відповідальності хоча б за власну долю. Хай спершу навчиться людина, як підняти себе. Але воістину перший успіх прийде тоді на цьому шляху, коли допоможеш іншому.
26 листопада
Коли птах повертається до місця гнізда свого, що зупинить птаха? Навіть привид смерті в тяжкій дорозі не сповільнить натхненного прагнення.
Коли шукач до Вершини йде, що йому каміння, яке падає з-під ніг, коли натхненні крила несуть? Нема в світі земному перепони для натхнення Вищого. Бо неземні Вогні ведуть Нами натхненного шукача. Знаємо, що не можемо не прийти в Оселю суджену, отже не затримаємося в путі, а розгорнемо всі вітрила можливостей для кращого досягнення.
Коли дитя виростило квітку, воно вже усвідомило першу стежину до Нас. Бажання творити прекрасне закладено в людському Духові, як спосіб єднання з Вищими енергіями. Більше ніщо неспроможне наблизити проявлену матерію до торкання з Вогнем Вищим. Так кожна вирощена квітка духу є сходинкою до Нас. Але є не просто мандрівники, а послані Нами просвітителі людства, котрі не лише вирощують квіти духу, а несуть плоди надлюдського знання, часто навіть не підозрюючи про його походження. Вони випромінюють на людей світло вогняних кристалів, наявних в їхній земній оболонці.
То — явлені Наші будівники.
28 листопада
Хто вийшов з легенди — шляхом легенди піде утвердити потужність її в новому прояві. Серце, котре збагнуло дію, відкриє силу знаків посланих.
29 листопада
Хто в путь вирушив — чи стане в дорозі роздумувати: правильний напрямок чи ні? Серце знає закон: якщо навіть спочатку й неправильний був напрямок, але мета шляху ясна, — невпинне прагнення приведе до мети крізь всі звивини доріг.
Не забудемо Нитку Аріадни.
30 листопада
Промені Наших посилань проносяться над світом. Хто з’єднав струм серця з Нашим променем, наблизив ще одну сходинку Нового Світу. Але скільки гребель на шляху такого єднання?!
Можемо спостерігати по долі світу, наскільки не вистачає людям такого Вогню. Навіть в простих законах фізичних відомо, що необхідний удар для виявлення вогню просторового. То який же удар потрібен, щоб пробудити вогонь серця закостенілого?!
Тяжкі заражені струми астралу, що сповивають Землю. Але наше покликання не впадати у відчай, а пробудити життя молотом духу.
2 грудня
Що породжує громи і грози, котрі дають могутні зміщення, що оновлюють озоном духу буття людське? Всесповнююча, Непромовлена Тиша — таємничий одяг Матері Світу.
Припадемо серцем до цього Блага і відчуємо трепетне зародження нових звершень. Серцем можемо вловлювати подих грядущих подій, несучи співробітництво Шляхам Вищим.
Нехай все сповниться Рішенням Вищим!
3 грудня
Як збагнути Мій Знак?
Хто почув веління Вогняного Часу, той збагне Мій Знак, як нерушиме утвердження кожного зерна Світла, як здійснення креслень суджених, як істинне розуміння суті Великого Образу, як перепону вогняну для всього мертвого і Вогняну Путь для урочистої ходи здійснень істинної Людини!
Тканиною Світла огорнене все сотворене Буття. Невтомна Благодатна Ріка живих іскринок несе Життя Всесвіту. Течія Великої Ріки доносить до нас торкання Несказанного.
Серце людське, — якщо навіть камінь тріпоче радістю, приймаючи животворний Дарунок, — невже ти не піднімешся до Радості Світла? Чи Дарунок самосвідомості перетворився для тебе в тюремні грати? І вже не можеш відчути політ духу?
Але Я ще раз принесу тобі дарунок. Я зруйную побудовану тобою темницю, людино. Я пошлю тобі вихор, щоб знову відчула ти усвідомлення польоту полум’яного. Я зберу всі грози, щоб протиставила їм ти крила свої. Хай стануть крила твої з Чистого Вогню! Я допоможу тобі! І якщо приймеш Дарунок Мій — заграє серце твоє Світлом Кристалу Матері Світу! Будь готова до часу свого.
Я Сказав.
Як наповнені значенням події життя. Кожна мить приносить на Чашу Терезів Справедливості наслідки свобідної волі людства. Куди ж прагне людство? Навіщо так обважнює гірку чашу свою? Адже тяжка напруга битви десятикратно посилює кожне досягнення в чаші доблесті. Адже так яскраво горить Полум’я Маяка і перекинуто міст через прірву. Кожен може ввійти — і зустрінуть його. Але обтрусіть тягар бруду земного з ваших підошов, бо інакше не пройти через безодню.
Не нове попередження, але перед останньою межею дуже своєчасне.
4 грудня
Не раз Нагадував про благо рівноваги. Ще Скажу про головні поєднання рівноваги — рівноваги духу і фізичної оболонки. Коли Рухливий дух, як вихор осіннє листя, захоплює фізичне тіло, можливі порушення вібрацій щільних елементів. Та ще жахливіше, коли тіло, ніби глуха стіна, стримує прагнення духу. Тоді настає регрес і індивідуальності. Якщо оболонка пошкоджена, то для прагнучого духа знайдеться нове вмістилище. Але застій духу — це смерть.
Та єсть випадки, коли особливо цінна певна оболонка по гармонійності елементів, коли дух отримує найкращі можливості на плані фізичному для вияву особливих призначень. В таких випадках необхідна сувора рівновага між можливостями інструмента і натхненням співця. Інакше симфонія, що призначена своєчасно відвернути біду, може бути не зіграна.
Тому так Указую берегти дорогоцінну струну, яка в серці.
Знають люди, що найкращі кристали народжуються при найсильнішому тискові. І не розуміють, якої могутності дар може придбати дух кожного при опусканні в земні сфери. Вони розділили земні тиски на «щастя» і «нещастя». Так радіють знахідці, коли придавлені вантажем золота, і обурюються, коли буря руйнує притулок їхній. Але не подумають, що буря лише прислужилася їм, щоб шукали надійнішого місця.
Так благо втілень, послане для зрощення кристалів духу, перетворено в отруту, що роз’їдає дух. Тому настає година для відновлення зганьбленої доцільності Закону Космічного. І міри регенерації обрані самим Великим Організмом.
Так Земля напередодні відродження свого!
5 грудня
Явище Вищого спілкування таке ж природне і таке ж чудесне, як і життя Природи, котре ви спостерігаєте. Коли квітка тягнеться до Сонця, щоб прийняти життєдайну хвилю, і повертає йому життєстверджуючий нектар, — маємо синтез Вищого спілкування.
Таке спілкування суджено всьому людству. Коли ступінь доцільності людської свідомості підніметься до розуміння необхідності такої доцільності, як в житті квітки, тоді розкриється цей суджений плід для людства.
6 грудня
Коли серце сказало: «Йдіть до Владики!» — готовий Шлях. Бо саме серце Путь проклало серед вихорів простору. Лише серце вкаже Годину Поклику. Бо що таке Поклик?
Це те наповнення серця Владикою, коли переповнена межа очікування, і вже котиться бурхливий потік прагнення, змітаючи всі перепони на шляху до Нас. Постійте за потоком, доки не зімкнулись громаддя хаосу. Бо нема повторення!
7 грудня
Блискавицею явлено ствердження Шляху.
Ввійти ж суджено в тиші.
8 грудня
Коли струми протистояння згущають відтінки просторової битви, спрямована стріла серця, ніби блискавка, пробиває глуху стіну задушливості. І дає шлях струмам освіжаючим. Так серце бере участь у битві. На далекі простори відлунює битва пломінного серця.
