Сарабанда банди Сари - Денисенко Лариса (читать онлайн полную книгу .txt) 📗
Навеснi 2008 року ми вiтали Емiля, який виборов (тобто - виграв, випiанiнив!) першу премiю Мiжнародного конкурсу пiанiстiв iменi Бузонi. У вiдповiдь на моє поздоровлення я отримав sms: «Гей, уявляєш, а я зламав зап'ястка. Закритий перелом». Ха! Я в це не повiрив i швидко вiдписав: «Ти або брешеш, або зробив це навмисно! Пiткрадiй1». Але вiн дiйсно зламав зап'ястка. I не навмисно: допомагав приятелю налаштувати тренажер у спортзалi, а тренажеру не сподобалося, що вiн до нього лiзе.
«Слухай-но, Ра!» «Слухаю-но, Ло!» «Знаєш, краще б нас звали навпаки. Менi бiльше пасує Ра, нiж Ло. Ло звучить жiночнiше. Давай мiнятися?» «Я так не думаю. Менi моє iм'я пiдходить». Ще б їй воно не пiдходило! «Слухай. Нам треба буде виїхати до Таганрога». «О, Боже мiй, Боже. Туди нам для чого? Ти зробив якусь гидоту Таллiю i вiн вирiшив, що досить з тебе «модних» мандрiв? «Хай посьорбає суворi росiйськi щi!», - так вiн, мабуть, пояснив собi обрання пункту призначення». «Треба знайти там одного хлопчика». «Опа. Там твiй позашлюбний син?» «Мiнус». «Там пiдпiльний дитячий будинок, де дарують сирiт?» «Мiнус». «Там ти колись зупинявся в готелi i в тебе вкрали румунськi кросiвки, i зараз ти вирiшив, що набрав достатньо сили, щоб поквитатися?» «Саро, припини! Нi. Нам треба до тамтешнього музею. Спробувати домовитись купити одного хлопчика - для iншого хлопчика». «Цiкаво. Ми полюємо за музейним хлопчиськом… ага. А якщо нам вiдмовлять?» «А якщо нам вiдмовлять, ми пiдемо у порт, наїмося риби, а потiм будемо танцювати там Сарабанду». «Генделя?» «Аякже! Г.-Ф.!»
This file was created
with BookDesigner program
[email protected]
26.06.2009