Побачити Алькор - Ешкилев Владимир (читать полную версию книги txt) 📗
У досьє були фотографії усіх трьох дружин олігарха-містика. Чорно-біла паспортна невиразної брюнетки Анни Сімонової, кольоровий фотопортрет ефектної Кіри Літукової-Мандель і журнальна фотографія Поліни — білявої напівголої дівчини у червоних лакованих чобітках.
«Непогана колекція для лисого урода», — вирішив Костиганов і заповзявся читати далі.
В. М. Агамов закінчив будівельний технікум у Луганську в 1986 році, працював на будівництвах у Харківській і Запорізькій областях. У 1992 році заочно закінчив інститут за спеціальністю «інженер-будівельник». У 1994 році заснував будівельну компанію «МАД Арм-Монтаж». У тому ж році отримав (за сприяння тестя С. Ф. Літукова-Манделя та його друзів у міністерстві) надзвичайно вигідні підряди на добудовування промислових об'єктів і низку прибуткових підприємств під ваучерну приватизацію. Через ці підприємства Агамов вступив у конфлікт з угрупованням кримінального авторитета Баркаса, яке контролювало гірничодобувну, металургійну і машинобудівну промисловість у регіоні. Для війни з Баркасом В. М. Агамов створив організоване злочинне угруповання, яке офіційно було зареєстровано як охоронна фірма «МАД Ратлон». У кримінальних розборках Агамова і Баркаса у 1994–1995 роках загинуло 16 людей. У квітні 1995 року Агамова було заарештовано за особистим наказом заступника генпрокурора. Він три місяці провів в обласному СІЗО і слідчій тюрмі МВС, де пережив кілька спроб його ліквідувати. Під час одного із замахів, замаскованого під бійку арештованих, дістав важкі травми голови і перелом правої руки. Дружина і тесть Агамова доклали значних зусиль для його звільнення. За неофіційними даними, рішення про зміну запобіжного заходу приймалося на рівні Адміністрації Президента. У жовтні 1995 року Баркас і його охоронці були вбиті у Придністров'ї, куди кримінальний авторитет виїхав закуповувати зброю і вербувати нових бійців. Вважається, що цю операцію спланував і провів керівник «Ратлону», начальник служби безпеки Агамова Сулименко (1966 р. н., колишній офіцер з досвідом служби в Афганістані). Після загибелі Баркаса Агамов поставив під свій контроль всі регіональні бізнеси і підприємства, які той кришував. Бізнес Агамова почав швидко і успішно розвиватися. Він інвестував значні капітали в мережу нічних клубів, у фармацевтику, підприємства агрокомплексу і у виробництво калійних добрив у різних регіонах України, а також у прибуткові проекти і нерухомість у Росії, Чехії і Австрії. Усі звинувачення з нього були зняті, а у 1997 році він отримав державний орден і низку рейтингових відзнак. У 1998 році Агамов фінансував на обласних і районних виборах два провладні партійні бренди, а у 2002-му провів до Верховної Ради чотирьох нардепів, один з яких став впливовою фігурою у бюджетному комітеті парламенту. У 2008 році бізнес-імперія В. М. Агамова, за неофіційними даними, включала більше шістдесяти фірм і компаній із докризовим річним прибутком у 170–175 мільйонів доларів. Ядром цієї імперії залишається холдинг «МАД Арм-Монтаж», а головною силовою структурою — «МАД Ратлон».
«Ого! — подумки прокоментував цифру прибутків Костиганов. — Цей дядько таки має ресурс. Чого ж він так низько літає — двоє нападників, постріляли, втекли? Такий крутий дядько міг би при бажанні підігнати під Храм дві роти бійців і забезпечити операції солідне політичне прикриття. Може, то криза звузила можливості дядька? Навряд чи, якщо в нього вже були такі козирні позиції. Удільний князьок промислового регіону, як-не-як. Щось тут не те».
Він перегорнув кілька сторінок, на яких детально перелічувалися фірми і бізнеси олігарха, зазначалися прізвища його співвласників, партнерів і залежних від нього чиновників. Довгий перелік об'єктів нерухомого майна Агамова в Україні і за кордоном брата Пітера також не зацікавив. На вісімнадцятій сторінці досьє містився психологічний портрет олігарха. Тут Лицар Кадош почав читати уважніше.
…Психотип Агамова В. М. характеризується яскраво вираженим сангвінічним модусом темпераменту, життєлюбністю і вітальною впертістю. Мотиваційною особливістю його психіки є чітке формулювання цілі (як правило, дуже амбітної, яскравої) і досягнення її будь-якими засобами. Агамов любить оточувати себе знаменитостями і дорогими речами. Цінує жіночу вроду. Він самовпевнений, з відчутними елементами нарцисизму. Свої життєві досягнення схильний приписувати незмінній протекції «вищих сил», хоча його конфесійна приналежність не визначена. Єдиною психологічною кризою в його житті, про яку достеменно відомо, була кількамісячна депресія після трагічної загибелі його другої дружини (яка одночасно була співвласником частини його бізнесів), коли спостерігачі відзначали у Агамова довгі запійні періоди, скандальні конфлікти з партнерами і підлеглими, відвідування ним борделів тощо. З депресії він вийшов без медичної допомоги. Агамов любить розповідати партнерам, що йому допомогли вийти з кризи «тибетські маги», але нічого конкретного про методи лікування та персони означених «магів» невідомо…
«Маги! Оце вже цікаво, — відзначив Костиганов. — Не виключено, що саме тоді, у дві тисячі п'ятому, в команді Агамова виник той чаклун. Треба все з'ясувати про ту його психологічну кризу. Повинні бути люди, які пам'ятають, хто тоді виводив зажуреного Володимира Мансуровича з депресняка». Він пробіг поглядом ще кілька абзаців психологічного портрета і зупинився на такому:
…Сімейна стабільність є одним з пріоритетів мотиваційно-ціннісної складової психіки Агамова. Він не зраджував своїх дружин, відомий у товаристві як турботливий батько, виявляє щире кохання і повагу до Поліни Поліщук, яку вважає, за його власним висловом, «подарунком богів»…
«Подарунок богів!» — Костиганов не всидів на дивані, схопився, підійшов до вікна, вмонтованого у скошену стелю, і відчинив його. Свіже повітря охолодило обличчя Лицаря Кадош. Маги, боги… Це вже не згадка про давній депресняк, це вже конкретна і свіжа зачіпка. Не «ланцюжок», а цілий якірний ланцюг. Він ще раз подивився на фотографію третьої дружини Агамова. Видовжене обличчя з правильними рисами. Великі, широко розставлені очі. Виразні губи.
«Треба перекопати всю доступну інфу про родичів і друзів Поліни», — вирішив він.
Інтуїція підказувала йому, що саме там, в оточенні блонді у чобітках, ховається головний ворог. Загадковий маг Червоної Гілки. Саме через неї він впливає на олігарха. Сигналам підсвідомості брат Пітер звик довіряти. Саме завдяки своїй інтуїції він три роки тому став офіцером для особливих доручень Верховного Командора.
Розділ 19
Дзвінок Костиганова застав Лавра в дорозі. Після короткого відпочинку консультант з питань безпеки вирішив заїхати на базу. Там його чекала Людмила, яка годину тому заступила на чергування.
— У тебе захищена лінія? — не вітаючись запитав Пітер.
— Відносно. Це ж сотовий.
— Тоді краще зустрітись.
— Коли?
— Зараз.
— Зараз не можу.
— Для тебе є гаряча інформація.
— Наскільки гаряча?
— Така гаряча, що на ній можна яйця смажити.
— Чиї?
— Я не жартую.
— Я зв'яжуся з тобою з бази.
— Це не найкраще рішення.
— Навіть так?
— Так.
«Він блефує, — подумав Лавр, — від нас не може бути витоку». Але вголос спитав:
— Куди мені під'їхати?
— Пам'ятаєш наше нічне чергування у Храмі?
— Так, пам'ятаю.
— Згадай, о котрій годині ми робили перезмінку.
— Згадав.
— Помнож це число на дев'ять.
— Помножив.
— Число, яке в тебе вийшло, таке саме, як і номер будинку на вулиці, котра називається першим словом з назви того свята, про яке в нас йшла мова у Храмі. Зрозумів?
