Амаркорд (Збірка) - Сняданко Наталка В. (лучшие бесплатные книги .TXT) 📗

Із матеріалів слідства

Питання: Коли, де і за яких обставин ви востаннє бачили зниклого громадянина Голландії містера Арнольда Гомосапієнса?

Відповідь: У ресторані «Інтерекстрім», 8 березня, де наша редакція святкувала вихід 500-го номера.

Питання: Як поводився містер Гомосапієнс під час вечірки?

Відповідь: Він виголосив тост «За комерцію і процвітання», всі випили, крім пана Айвазовські, потім пішов танцювати зі співробітницями рекламного відділу. Далі виголосив тост «За нові напрямки розвитку, забудьмо старе», всі знову випили, крім пана Айвазовські і пана Незабудка. Потім пан Незабудко підсів до мене, і ми почали розмовляти про старі добрі часи, далі я погано пам’ятаю деталі, перепрошую. Ми з паном Незабудком і паном Айвазовські взяли таксі й поїхали до мене, засиділися до ранку, і всі разом прийшли сюди на допит, чомусь усі три виклики принесли на мою адресу.

Питання: Як ви ставилися до містера Гомосапієнса?

Відповідь: Я мало з ним спілкувався, тільки через перекладача. Але хоча я не проти, щоб КРІС-2 перетворився на успішний комерційний проект, не хотілося б уподібнюватися до бульварних видань, досить із нас засилля російськомовної попси. Газета, яка не виховує свого читача, не заслуговує на повагу, тому не знаю, чи зміг би я працювати в такій газеті. А особисто проти містера Арнольда я нічого не маю. Не мав. Перепрошую.

Питання: Про що ви розмовляли у вас удома з паном Незабудком і паном Айвазовські?

Відповідь: Про містера Гомосапієнса не розмовляли.

Питання: Коли, де і за яких обставин ви востаннє бачили зниклого громадянина Голландії містера Арнольда Гомосапієнса?

Відповідь: У ресторані «Інтерекстрім» 8 березня, о 23.30, саме тоді я сів у таксі й поїхав звідти. Але решта працівників залишилися.

Питання: Хто саме залишився?

Відповідь: У вас є списки запрошених, прошу справдити.

Питання: Чи пам’ятаєте ви тости, які виголошував за столом містер Гомосапієнс перед тим, як ви пішли, і чи не відбувалося чогось особливого під час святкування?

Відповідь: Він виголосив тост «За комерцію і процвітання», потім тост «За нові напрямки розвитку, забудьмо старе». Нічого особливого не відбувалося.

Питання: Чи випили ви за ці тости?

Відповідь: Ні. Я не зобов’язаний.

Питання: А хто ще не випив?

Відповідь: Я не зобов’язаний стежити за процесом напивання своїх співробітників.

Питання: Куди ви поїхали з «Інтерекстріму»?

Відповідь: Це моя особиста справа, чому я повинен про це звітувати?

Питання: Тому що це допит. То все ж таки куди?

Відповідь: А які у вас підстави мене підозрювати?

Питання: Тут я питаю, а ви відповідаєте, прошу не забувати.

Відповідь: Я поїхав до пана Фіалка.

Питання: Як ви ставилися до містера Гомосапієнса?

Відповідь: Я не вважав за доцільне якось до нього ставитися, він приїхав учити наших менеджерів продавати газету, при чім тут я? Я не торговий агент.

Питання: Отже, ви недолюблювали містера Гомосапієнса?

Відповідь: Якщо я не спілкуюся з кіоскерами, які продають нашу газету, це не означає, що я їх недолюблюю, просто у нас різні пріоритети.

Питання: Ви були проти тих змін, які намагався запровадити в газеті містер Гомосапієнс?

Відповідь: Не так просто все змінити тільки тому, що хтось раптом приїхав з-за кордону і вважає себе мудрішим за інших.

Питання: Про що ви розмовляли у вас удома з паном Незабудком і паном Айвазовські?

Відповідь: Це несуттєво.

Питання: Чи розмовляли ви про містера Гомосапієнса?

Відповідь: Так, але не викрадали його.

Питання: Коли, де і за яких обставин ви востаннє бачили зниклого громадянина Голландії містера Арнольда Гомосапієнса?

Відповідь: У тій халабуді за містом, «Інтерсрім» якийсь там, обмивали 500-й номер.

Питання: Як поводився містер Гомосапієнс?

Відповідь: Не помню, п’яний був.

Питання: Чи можете ви пригадати, хто саме і під які тости містера Гомосапієнса не випив чарки?

Відповідь: Не знаю, сам не пив.

Питання: Чому?

Відповідь: Якщо я хороший редактор тут, у Тигирині, це не означає, що я знаюся на комунальній політиці Амстердама.

Питання: Це означає, що ви недолюблювали містера Гомосапієнса?

Відповідь: Це означає, що я не в усьому з ним погоджувався. А долюблювати його в мої обов’язки не входить.

Питання: Чи розмовляли ви у пана Фіалка про містера Гомосапієнса?

Відповідь: Ні.

1. Фіалко, Незабудко і Айвазовські приховують, про що саме розмовляли, поїхавши з «Інтерекстріму».

2. Із результатів допитів усіх решта присутніх випливає, що до ранку в «Інтерекстрімі» залишився тільки сам містер Гомосапієнс, кілька працівниць рекламного відділу та Сніжана Терпужко, усі решта поїхали раніше.

3. Доброзичливо про жертву відгукуються тільки працівники рекламного відділу, Сніжана Терпужко і Горислава Галичанко, усі решта його недолюблювали.

4. Під час допиту підозрюваний Незабудко Ю.Й. попросив листок паперу, на якому написав: «Все, що серцем не обнять, заміняє слово „блядь“».

Щоденники української журналістки-1

— Чи можлива в Україні журналістика європейського зразка?

— А хіба існує такий зразок? В Україні можлива професійна журналістика. А професіоналізм залежить не від того, на яку аудиторію працює людина — на широку чи камерну. Зараз рівень професіоналізму молодих журналістів дуже низький, тому добрим вважається вже той, хто знає, як пишеться «плацкартний вагон» і не плутає прізвище людини, в якої бере інтерв’ю. На Заході рівень професіоналізму значно вищий, бо краща освіта і вища конкуренція. Думаю, у нас теж незабаром буде краще, принаймні з конкуренцією.

Протягом усієї розмови біля нас стояла дівчинка з диктофоном і уважно слухала. Дочекавшись паузи, вона сказала: «Перепрошую, що перериваю, пане Сухий. Я — Леся Піцик, газета „Подробиці“, тіраж 100 000. Скажіть, пожалуста, куди ви їздите відпочивати?»

— Ну от, будь ласка, — посміхнувся мені Василь Мокрий і відповів Лесі Піцик: — Відпочивати не їжджу вже десять років, бо маю багато роботи. Одружений, двоє дітей, дружина — лев за гороскопом. Я — рак. Улюблена страва — фондю із печерицями. Рекомендую пояснити вашим читачам, що це таке. На телебаченні працюю 15 років, перед тим був професором хімії у Московському університеті. За походженням — поляк. Живу в Україні понад 30 років. Вільно розмовляю п’ятнадцятьма мовами, перераховувати не буду, бо назви більшості переважно друкують із помилками. Люблю імпресіоністичний живопис, подивіться у словнику і не плутайте з експресіоністичним, у вільний час займаюся фотографією і кулінарією. Маєте ще якісь запитання?

— Скажіть, — Леся не виявляла жодних ознак розгубленості, — а «фон дю» пишеться через «д» чи через «т» і в якому словнику це все шукати?

— Запитайте у вашого редактора, — відповів телеведучий.