Оргія - Украинка Леся (книги полные версии бесплатно без регистрации TXT) 📗
Мірного танцю лад гармонічний, тихе та яснеє літо прийде по буйній, гучній весні,
і запанує урочисте свято.
При зміні темпу танцівниці спинились, одна Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює безгучно, тихо, плавко, мірно, Антей все не бачить її, захоплений грою, і знову бере попередній темп, тільки з більшим завзяттям.
Дзвени! дзвени! грай! грай!
Дай почути нам яру міць!
Дай сп'яніти з надміру сил!..
Танцівниці і корибанти знов оточили Нерісу вакхічним колом, але Меценат спиняє їх раптовим рухом і гучним покликом.
Меценат
Спиніться всі! Неріса хай танцює!
При сьому поклику Антей спиняється, обертається і не може одразу отямитися з дива та урази, побачивши Нерісу на чолі танцівниць. Меценат, завваживши те, сплескує в долоні.
Музики! Гей! танець вакхічний грайте!
З'являються музики з подвійними флейтами, кімвалами, тимпанами, грають вакхічний танець, Неріса, після короткого збентеження, блиснувши очима, пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади. Дехто з гостей припліскує їй влад долонями та приляскує пальцями. Меценат, рухом закликавши Евтіма, шепнув йому на вухо, той приносить оздобну скриньку і подає її Меценатові.
Антей
Нерісо! Годі!
Меценат
Ні, танцюй, богине!
Танцюй, прекрасна музо Терпсіхоро!
(Виймає із скриньки діамантове намисто, здіймає його обома руками вгору і вабить ним до себе Нерісу).
Неріса, не перестаючи танцювати, наближається до Мецената, очі її горять, рухи нагадують зграбні викрути хижого звіряти. Гості зриваються з місць і товпляться, намагаючись кожне краще бачити Нерісу. На неї сипляться квіти і грім оплесків.
Голос з хору панегіристів
Се наша муза!
Прокуратор (ласо)
Гарна, гарна штучка!
Префект
Ся муха, певне, з голоду не згине.
Неріса, зблизившись до Мецената, стає перед ним на одно коліно і відхиляється назад, немов готова впасти від знесилення, але розкішна і зальотна усмішка грає на її устах. Прокуратор кидається піддержувати її, але Меценат попереджає його, надівши Нерісі намисто на шию і тим самим рухом піддержавши її.
Неріса
Мій пане, дякую!
(Хоче поцілувати його в руку).
Меценат
Не так, безсмертна!
(Цілує її в уста.)
Неріса встає.
Префект (з місця, посуваючись трохи на ложі і простягаючи чашу з вином)
Ходи, вакханко, відпочинь край тигра!
Неріса, усміхнувшись, подається до нього. В юрбі здержаний сміх. Антей раптом зриває ліру з канделябра і кидає її з розмаху в Нерісу. Неріса заточується і падає додолу.
Неріса
Рятуйте! Він мене убив!..
Антей нахиляється до неї і бачить, що вона конає.
Антей (тихо і наче спокійно)
Убив…
Префект (гукає рабам)
Сюди вігілів!
Антей
Стій, дай закінчити.
(Здіймає з ліри одну струну. Звертається до Хілона і Федона, що стоять попереду юрби.)
Товариші, даю вам добрий приклад.
(Задавлюється струною і падає мертвий край Неріси.)
28.III.1913, Єгипет
