Пригоди. Подорожі. Фантастика - 79 - Сорока Микола (книги бесплатно .txt) 📗
Громадяни повідомляли про свої сни і проходили детектор брехні не заради грошей. Заради високої ідеї. Грошей, власне, платили небагато. Лише за сон про двоюрідного дядька, що йде по воді, належала величезна винагорода. Вона вимірювалася дев’яткою з п’ятьма нулями. До речі, за роки правління святого Діна відбулися ще одні невеличкі цунамі. Та їм знову своєчасно передбачив сон про двоюрідного дядька, який пішки ходить по воді. Він наснився безневинному маленькому хлопчикові, на ім’я якого в банк і була покладена величезна сума. Він мав право її одержати, коли досягне повноліття.
Від того часу, як метеорологічні передбачення були довірені бюро розслідування та погоди, значно збагатилося духовне життя населення. У підручниках сучасної історії в цьому зв’язку перелічуються п’ять пунктів. Перший: померлих родичів і знайомих почали згадувати набагато частіше. У помешканнях розвішувались їхні портрети, вечорами члени родин дивилися на них, розмовляли про небіжчиків. Це набагато збільшувало ймовірність того, що вночі вони насняться. Старим або хворим людям умирати стало легше. Бо вони були впевнені, що хоч би якими поганими були їхні стосунки з дітьми, невістками, зятями, сусідами та співробітниками, їх, небіжчиків, однаково пам’ятатимуть і говоритимуть про них відповідно старому прислів’ю — або нічого, або добре. Другий: підвищився культурний рівень населення. Громадяни зацікавились історією, щоб краще знати видатних людей, які могли їм наснитися. У країні почали більше читати книжок. Бо за письменника, якого побачиш уві сні, теж платили. Письменник, а особливо поет, означав безхмарний день у січні. Третій: підвищився добробут. Деякі громадяни, день у день повідомляючи про свої сни, зуміли зібрати грубі гроші. Четвертий: різко зменшилася злочинність. Детектор брехні ставив подеколи настільки несподівані запитання, що правильні відповіді на них були для злочинців небезпечними. Та й взагалі люди почали менше брехати, бо детектор привчив їх одразу і без роздумів відповідати щиру правду. І, нарешті, п’ятий: у громадян, які завдяки невсипній роботі бюро розслідування та погоди завжди наперед знали про будь-яке стихійне лихо, з’явилася впевненість у завтрашньому дні. І, таким чином, більша впевненість у собі, в своєму добробуті та своїй справі.
Ось чому великий святий мер Дін одразу після смерті був канонізований, ось чому на центральній площі столиці йому спорудили пам’ятник із щирого золота.
Після смерті святого мера Діна поступово відпала потреба в роботі бюро розслідування та погоди, точність якої гарантувалася перевіркою за допомогою детектора брехні. Бо тепер на основі набутого досвіду з цією справою міг легко впоратися і звичайний метеорологічний центр…
Так пишуть у підручниках нової історії.
У нашій мові існує прислів’я, а точніше сказати, стале порівняння. Коли якась людина надто наполегливо ухиляється від істини, яро неї кажуть: “Брехлива, як підручник історії”.
Коли-небудь я напишу справжню наукову працю про те, як впливають давні прислів’я на спосіб сучасного життя. Я напишу, як мертвий хапає живого. Бо є в нас ще й таке прислів’я: “Поганий той птах, що каляє власне гніздо”.
Тривалий час я не наважувався “каляти власне гніздо”. Але нині знову з’явилися поважні діячі, котрі хочуть відновити діяльність бюро розслідування та погоди. Вони нічого не навчилися.
Тому я вирішив, що не мовчатиму. Я розповім правду, яка зовсім не схожа на солоденьку казочку, що її поширюють підручники новітньої історії. І зроблю я це, щоб не каляти власне гніздо.
У нашій сім’ї збереглися деякі документи. Мій уславлений прадід, святий мер Дін, як і багато інших узурпаторів, ніколи не думав про власну смерть. Як і їм, йому здавалося, що він житиме вічно. Тому й не встиг він геть усе знищити.
Я зібрав усі ці документи. І на їх незаперечній підставі написав книжку. В першій частині я виклав легенду, про яку йшлося вище. А в другій — як усе було насправді.
Перед виборами моєму прадідові святому мерові Діну загрожувало повне банкрутство. Він геть заплутався у темних махінаціях, пов’язаних із повним провалом фірми по перевезеннях “Барлок”, яка через підставних осіб фактично належала Дінові, і з повним провалом головного метеорологічного центру, власником якого також був мій прадід.
Напередодні виборів до мерії генеральний директор головного метеорологічного центру — людина з євангельським ім’ям Хома — повідомив Діна, що треба чекати цунамі. Що його метеорологи визначили строк з точністю до десяти годин.
Мер Дін вирішив скористатитися з обставин. Власне, це був єдиний його шанс витягти з прірви компанію “Барлок”, забезпечити її автомашинам роботу по евакуації населення, а отже й величезні прибутки. До речі, генеральний директор головного метеорологічного центру, який за наказом Діна очолив напередодні цунамі рук опозиції, не загинув під величезною хвилею, як це досі вважають. У мене зберігався незаперечний документ. Його лист до Діна з Південної Америки, куди Томаса вивезли напередодні цунамі. Там він щасливо прожив іще зо два десятки років, очолюючи приватне детективне бюро.
Бюро розслідування і погоди було створене святим мером Діном зовсім не для того, щоб систематизувати сни людей. Ні, це був хитрий і облудний спосіб за допомогою детектора брехні збирати у населення відомості про політичну погоду, затиснути будь-який громадський рух, розтрощити і знищити будь-яку опозицію. За цих, умов уже й не потрібні були таємні агенти, підслуховуючі пристрої, перлюстрація листування. На перший погляд безневинні запитання детектора брехні зробили із звичайних щирих та богобоязливих громадян небезпечних таємних агентів. У кріслі детектора вони все розповідали про себе, про своїх близьких, друзів, співробітників, сусідів, знайомих…
Коли вже шукати щось позитивне у діяльності святого мера Діна, то можна сказати лише про одне. Вперше в історії нашого міста він організував справді найсучаснішу метеорологічну службу. Звичайно, вона не мала нічого спільного з бюро розслідування та погоди, з детектором брехні, із снами про небіжчиків. Точний прогноз погоди давався на підставі даних метеорологічних супутників та метеостанцій. А в бюро розслідування та погоди сиділи досвідчені розвідники, які зводили докупи відповіді людей і робили політичний прогноз, про який повідомляли тільки святого мера Діна та його поплічників із таємної поліції.
За часів святого мера Діна люди не наважувалися висловлювати свої думки навіть пошепки. Лише після його смерті населення поступово почало випростовуватися. Тихо, щоб не викликати бурі, не спричинити революції, політичні нащадки святого Діна ліквідували бюро розслідування та погоди, випустили з тюрем політичних в’язніз.
Але тепер активізувався робітничий рух, а одночасно з’явилися людці, що хотіли б повернути назад колесо історії, збудувати нові детектори брехні. І мій колишній однокласник Пітер Сіменс, як я впевнився, безперечно належить саме до таких людців. І його старший партнер Томпсон — також. Їм би хотілося перетворити правдивий документальний виклад історичних подій у фантастичний твір. Тому й підсунули вони в мій сейф якийсь недолугий уривок про фантастичні діяння “святого” мера Діна.
їм здається, що, викравши документи, вони мене повністю обеззброїли. Та їм скоро доведеться переконатися, що гангстерські методи, які залишилися їм у спадок від “святого” мера Діна, тепер уже не зарадять. Я приєднаюся до робітничої політичної організації, яка розумно й послідовно веде боротьбу з цією новою реакційною опозицією. Я писатиму викривальні статті. Я виступатиму на зборах. Ні, я не мовчатиму. І всі знатимуть, і ні в кого не буде сумніву, що дбаю я не про себе, а про наш народ. І що не заради грошей я написав свою викривальну книгу. Адже я — людина забезпечена. Бо я був тією “безневинною дитиною”, на ім’я якої у банк поклали чималі гроші за “передрікання” третіх в історії нашої країни цунамі…
