Байки й прибаютки - Боровиковський Левко Иванович (е книги TXT) 📗
Кричить на Йвана жінка пробі:
"Та де ж у тебе очі?.." - "В лобі!"
ХОДУЛІ
Клим на Ходулі раз піднявся,
Що вище всіх - над всіми величався,
Недовго ж постояв -
Упав.
У кума Прохора така, бувало, рада:
"Хто вище злізе - дужче пада".
ПАРХОМОВІ ВОЛИ
Пархім орав:
У плуг молодчиків він здумав попитати;
Пішли бички вихрить - аж пальці знати.
І вдовж і поперек бурхати!
Пархім не поорав відліг - покопирсав.
Пархомів кум Пархомові сказав:
У плуг волів старих гони,
Бо віл старий не портить борозни.
СІРКО
Сірко, зобравшись на копицю,
Від сіна відганяв телицю...
На світі так скупий живе:
І сам не пожива, і людям не дає.
АНТІН
Пішов Антін
На Дін
З двома товстими капшуками.
Бог хліба на Дону те літо не вродив -
Вернувсь Антін із голими руками,
А ціле літо проходив.
Хто в світі не знавав
Напасти?
Якби знаття, де впасти,
То б пуховик послав.
ПОТАКАЧ
Клим любить потакать. Максим йому сказав:
"Не жіночку тобі, а щастя бог послав:
Зелена, молода, хороша,
Багата, добра і пригожа;
От жаль її, що чоловік дурак..."
А Клим озвався: - Так!
Не впору такнув, неборак!
ЛЕВ І МИШ
Убравсь в тенета Лев, а Миш його пустила:
Тенета Миш перекусила.
Овва!
Маленька Миш спасає Льва!
БРЕХНЯ
Вівчар частісінько обманював женців,
Що вовк його ватагу їв;
Женці збігались рятувати -
Ні вовка, ні овець убитих не видати!..
Раз і насправжки вовк овечку обідрав.
Вівчар женцям кричав, кричав,
Щоб бігли рятувати -
Женці не йдуть!..
Кому вдалося раз збрехати,
Тому вже віри більш не ймуть.
ЖІНОЧИЙ ЯЗИЧОК
Послав Петрові сина бог,
Та в сина, на лобі, бородавка в горох.
Кума кумі, та - другій, друга - п'ятій,
І стали на селі кричати,
Що у Петра не син родивсь, а чорт,
На лобі з чотирма рогами,
З хвостом кандзюбкою, як хорт,
Із кігтями, з свіинячими кликами...
Ох, язичок
У тих жінок, -
Ні дать, ні взять - як у сорок!
ТРОЯНДА
Парася по садку гуляла,
З Троянди квіточку зірвала -
Та шпильку в рученьку загнала!
А чом її не вчила мати
Троянди не займати -
В Троянді єсть шпильки прокляті!
Якби Троянд шпильки не охраняли,
Охотники з корінням би порвали!..
ПОРАДА
Клим в хуторах на бесіді гуляв,
А Климів двір пожаром запалав.
Іван, сусід, біжить сусіда рятувати...
Вже й хата зайнялась - Іван, де б помагати, -
Біжить на хутори шукати,
Щоб Клима розпитати:
Чим можна з Климової хати
Покрівлю розбирати?
Поки ж Іван вернувсь в село,
Аж хату з'їв пожар - і тріски не було.
Іванові б не лишнє знати,
Що коли треба рятувати,
То ради ніколи питати,
А треба швидша помагати.
КАШТАН І СВИНЯ
Прийшла свиня у гості до Каштана;
Каштан, кудлатий пес, Свиню пришунував,
В багнюці покачав і ухо розірвав!
Яка гістя - така і шана!
ЛЕДАЩО ЙВАН
Підпивши, Йван гатить частенько гопака;
Частіш - насущного в господі ні куска!..
Що ж, не ворчить на Йвана жінка?
Ворчить, та нізащо: бо винна все горілка.
ЖЕНИСЬ - ПЕРЕМІНИСЬ
Пив Сидір так, як чіп. Дід Сидорів твердить,
Що треба Сидора женить,
То пить горілку він оставить.
Женили... п'є!
Горбатого могила справить.
ЛИСИЦЯ
В Петра в дворі Лисиця проживала;
Лисиця на вівцю Петрову наклепала,
Що, буцім, ніччю кури крала.
"А ти ж як писк у пір'я замарала?"
"Та я... я патрать помагала".
Частенько злодія в суді судять, слідять;
А можна злодія по пір'ячку пізнать,
І по Лисичому словечку
Не нівечить овечку.
ХОМА ТА ЛУКА
В Хоми Лука
Просив лубка;
Хома послав Луку в свій ліс надрати лика;
А мій Лука
За ликом увесь ліс обчистива до енька!
Потеря у Хоми велика,
Не потурай Луці! Бо приказка така:
Своя рука владика.
ДОБРИЙ ПРОКІП
На Прокопа як зверху подивиться -
Кругом святий!
І чорту ні за що і нігтем зачепиться;
А глянь на самоті, як куций, Прокіп злий:
І в тихій Прокопа господі...
Лихі живуть у тихому болоті.
КОВАДЛО І МОЛОТ
"Таки тобі хоть раз кувати остивало?" -
Питало Молота Кувадло.
Задихавшись, йому мій Молот промовля:
"Питайся не мене - спитайся Коваля".
ВІВЧАР ТА ВІВЦЯ
Вівчар як стриг Вівцю, розжалувавсь над тим,
Що стілько трудиться над стадом над своїм,
Що тих трудів його не стойла скотина;
Вівця озвалася: "А з чого ссірячина?"
ІВАН І ПЕТРО
У Йвана та Петра дві хати запалали,
А Йван і Петром самі себе не рятували;
А тільки, стоячи, кричали на живіт:
Іван: "Гасіть огонь!" Петро: "Огонь гасіть!"
Прислів'я каже: більш роби,
Та менше говори...
ДВІ ВІВЦІ
В кошарі спорили раз дві Вівці понурі,
У кого краща шерсть на шкурі?
Вівчар на спор ввійшовши в двір,
Сказав: "Оцінить вас кушнір".
ДВА МАЛЯРІ
Маляр Похлебко був нікчемний, а багатий;
Радько був гарний, та обшарпаний ходив;
Радько не вмів підмалювати;
Похлебко із усіх патрети хорошив.
МУХА
Ридваном їхва пан, і курява стовопм
Від коней та коліс знялася над шляхом;
А Муха, сидя на ридвані,
Як пані,
Подумала: яку ж я куряву зняла.
Втяла!
ГАДЮКА
Гадюку мерзлу взявши в руки,
Іван за пазуху відтаять положив.
Гадюка в пазусі одтила.
Та Йванові жала впустила.
Гадюка ожила - добродій більш не жив;
