Кримінальне право. Особлива частина - Бажанов М. І. (читать книги онлайн бесплатно без сокращение бесплатно .txt) 📗
З об'єктивної сторониці злочини можуть бути вчинені як шляхом дії (наприклад, наруга над державними символами), так і шляхом бездіяльності (наприклад, незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій).
Більшість цих злочинів сформульовані як злочини з формальним складом. Для визнання їх закінченими досить вчинення особою самої дії або бездіяльності, незалежно від настання наслідків (наприклад, незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні, захоплення державних або громадських будівель чи споруд). У деяких випадках для закінченого складу злочину необхідне встановлення певних наслідків (наприклад, при самоправстві, насильстві щодо державного чи громадського діяча, умисному пошкодженні ліній зв'язку). У цих випадках для наявності об'єктивної сторони необхідно встановити причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали.
З суб'єктивної сторони всі злочини цієї групи вчиняються лише умисно, в деяких випадках має місце прямий умисел, поєднаний зі спеціальною метою (при захопленні державних будівель необхідно встановити спеціальну мету, а саме — мету незаконно користуватися ними або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341).
Суб'єктомзлочину є, як правило, будь-яка особа. За деякі злочини знижений вік відповідальності до 14 років (наприклад, за заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження (ч. З ст. 345). В деяких випадках суб'єктом може виступати і службова особа (наприклад, за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 340). Залежно від безпосереднього об'єкта ці злочини можуть бути розділені на такі групи:
1. Злочини у сфері використання державних символів (статті 338 і 339).
2. Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян (статті 340 і 341).
3. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (статті 342—353).
4. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (статті 357—360).
5. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об'єднань громадян (статті 354—356).
§ 2. Злочини у сфері використання державних символів
Наруга над державними символами(ст. 338). Предметомзлочину, передбаченого ч. 1 ст. 338, є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України, а ч. 2 ст. 338 — офіційно встановлений або піднятий прапор чи герб іноземної держави. Наруга над гімном іноземної держави не тягне за собою кримінальної відповідальності.
З об'єктивної сторониці злочини виражаються лише у публічній нарузі над зазначеними символами. Під наругоюрозуміють грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою (наприклад зривання прапора чи гербу, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або малюнків, спотворення тексту або музики Гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державних символів). Публічнийхарактер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидними для невизначеного кола осіб. Місце вчинення злочину на кваліфікацію злочину не впливає.
Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов'язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця чи ні.
Суб'єктивна стороназлочину — прямий умисел. Якщо особа діяла з хуліганських мотивів, вона несе відповідальність і за ст. 296.
Покарання за злочин:за ч. 1 та за ч. 2 ст. 338 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- або арешт на строк до шести місяців.
Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні(ст. 339). Предметомзлочину є Державний Прапор України. Місце вчиненнязлочину — річкове або морське судно.
З об'єктивної сторонизлочин виявляється у незаконному піднятті Державного Прапора України на річковому або морському судні без права на використання такого прапора. Злочин вважається закінченим з моменту незаконного підняття Державного Прапора України.
Суб'єктивна сторонацього злочину — прямий умисел.
Суб'єктцього злочину — будь-яка особа.
Покарання за злочин:за ст. 339 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.
§ 3. Злочини, пов'язанііз перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян
Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій(ст. 340). Згідно зі ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Стаття 340 є однією з юридичних гарантій реалізації громадянами України цього конституційного права.
З об'єктивної сторони,цей злочин виражається у незаконному перешкоджанні: організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Перешкоджання —будь-яке діяння, спрямоване на обмеження конституційного права громадян України брати участь у політичних акціях (зборах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях). Воно може виражатися як в дії (незаконна заборона службовою особою проведення будь-якої з названих акцій), так і в бездіяльності (наприклад, незаконне ненадання службовою особою приміщення для проведення зборів тощо).
Незаконним вважається таке перешкоджання, яке вчиняється безпідставно, тобто всупереч вимогам закону. Наприклад, службова особа дає вказівку розігнати мітинг, незважаючи на те, що він проводиться з дотриманням встановленого порядку. Обов'язковою ознакою цього злочину є те, що перешкоджання виходить або від службової особи або від інших осіб, які застосовують фізичне насильство.
Поняття службової особи розкрите у примітці до ст. 364.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, що перешкоджає організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Якщо злочин вчинений приватною особою, то він вважається закінченим з моменту застосування фізичного насильства хоча б до одного учасника політичної акції. У разі застосування фізичного насильства службовою особою, її дії вимагають додаткової кваліфікації за ст. 365 як перевищення влади або службових повноважень.
Суб'єктивна сторонацього злочину — прямий умисел.
Суб'єктомцього злочину можуть бути службові та будь-які інші особи.
Покарання за злочин:за ст. 340 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.
Захоплення державних або громадських будівель чи споруд(ст. 341). Предметомцього злочину є будівлі і споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (пошта, телеграф, навчальні заклади, банки, енергетична система тощо). Якщо предметом злочину є транспортні підприємства (вокзали, аеродроми, порти, станції або інші транспортні підприємства), вчинене охоплюється ст. 279.
Об'єктивна сторонацього злочину виражається у діях, а саме у захопленні державних або громадських будівель чи споруд.
Для наявності об'єктивної сторонине має значення, захоплені всі приміщення будівлі чи споруди, або частина їх площі.
