Паразити свідомості - Вілсон Колін (бесплатные полные книги txt) 📗
Новина про смерть наших спільників пригнітила Райха, але пізніше моя розповідь повернула йому надію й мужність. Якомога дохідливіше я пояснив йому, як паразити зуміли підкопатися під мене і як мені довелося закликати чудотворну силу, щоб подолати їх. Райхові в ту мить було потрібне лише одне — переконатись, що він помилявся, думаючи, ніби ми безсилі проти них. Для послідовників феноменологічного методу характерна здатність дуже швидко одужувати після фізичних і психічних травм — звичайно, якщо вони перебувають у безпосередньому контакті з джерелами енергії, яка живить усі людські істоти.
За півгодини Райх був уже цілком здоровий і говорив з таким самим запалом, як і я. Протягом майже цілого ранку я в подробицях пояснював йому, якого дошкульного удару паразити завдали мені і як їм можна протистояти. Треба було навчити Райха, щоб він сам "зробив під себе підкоп" і в такий спосіб перевірив основи своєї особистості. Я побачив, що ми маємо зовсім різні темпераменти. В чомусь він був набагато сильніший, ніж я, а в чомусь — слабший.
Ополудні до нас прийшов Ребке і перебив нашу розмову. На цей час усі газети світу вже рясніли заголовками про "ніч самогубств" і були переповнені здогадами та міркуваннями щодо нашої з Райхом ролі в тому. Ребке сказав, що вся територія Англо-Індійської уранової компанії, площею вісім тисяч акрів, стала неприступною через те, що її оточили вертольоти журналістів.
Швидке "зондування" психіки Ребке показало мені, що він був недостатньо сильний, аби йому можна було сказати всю правду. У мене виникла спокуса сповна оволодіти його свідомістю — тоді, вранці, я вже знав, що міг би зробити це, однак почуття "поваги до індивіда" стримало мене від такого кроку. Натомість ми з Райхом розказали йому історію, яка була близька до правди і доступніша для його розуміння.
Ми сказали Ребке, що Анти-Кадатське товариство мало рацію: наші розкопки на горі Каратепе розтривожили величезні й небезпечні сили: "Великих Старих". Решта історії була більш-менш правдива — ті істоти мали таку психічну силу, яка могла привести людей до божевілля. Ми сказали йому, що вони поставили собі за мету знищити людство або принаймні поневолити його з тим, щоб Старша Раса могла знову панувати в сонячній системі. Але поки що вони недостатньо сильні. Якщо б нам вдалося своєчасно розбити їх, то можна було б нарешті вигнати їх з нашої галактики або й знищити взагалі.
Ми, власне, перетворили правду про паразитів на дитячу баєчку, яку можна було легко зрозуміти і яка не була надто страшна. Ми навіть дали тим істотам ім'я "цатогвани", запозичене з міфології Лавкрафта.
Скінчивши свою розповідь, ми цілком серйозно поставили перед Ребке питання: чи краще сказати людству правду про небезпеку, яка йому загрожує, чи промовчати, сприяючи тим самим виникненню паніки, що створило б ще більшу небезпеку?
Обличчя Ребке стало сірим, як замазка для вікон. Він ходив туди-сюди по кімнати, задихаючись і силкуючись угамувати астматичний напад. Я допомагав йому. Нарешті Ребке сказав, що на його думку, ми повинні розказати про все це цілому світові. Цікаво, що він аніскілечки не сумнівався в правдивості почутого: наші дві свідомості мали над ним повну владу.
Проте, як виявилося через годину, цатогвани цього разу випередили нас. Жорж Рібо зробив заяву агентству "Юнайтед пресе", у якій звинувачував мене й Райха у вбивстві і зловживанні довір'ям людей.
Ось уривок з тієї заяви:
"Місяць тому до мене підійшов Вінцент Джоберті, асистент Зиґмунда Флейшмана, професора Берлінського університету. Він сказав, що невелика група вчених організувала Всесвітню лігу безпеки і запропонував мені стати її членом. Через деякий час я познайомився з іншими членами (тут наводиться перелік прізвищ) і з засновниками ліги Вольфгангом Райхом та Гілбертом Остіном, які відкрили Кадат. Їхнє відкриття навіяло їм думку про врятування світу: вони вирішили, що увесь світ треба об'єднати проти якогось спільного ворога. Цим ворогом мали стати "Великі Старі" Кадату… Всі ми змушені були погодитися підтримувати цю брехню за будь-яких умов. Райх і Остін вважали, що лише група широко відомих учених зможе переконати світ повірити у їхню фантастичну вигадку… Як і всі інші, я мав піддатися гіпнозу, але відмовився. Нарешті, під загрозою смерті, я погодився на один сеанс. За допомогою моїх гіпнотичних здібностей я переконав їх у тому, що вже став їхнім рабом…"
Одне слово, Рібо твердив, що все те, що сталося вночі, було наслідком нашої з Райхом змови. Метою змови було переконати людство в тому, що йому загрожує небезпечний ворог. Райх і я буцімто казали, що ми помремо разом з усіма і матеріали, які викривають "Великих Старих", буде опубліковано після нашої смерті.
Фантастичний і водночас який підступний удар цатогванів! Нам здавалося, що це неможливо. Але ж самогубство двадцяти провідних учених, так само як і наше альтернативне пояснення його, були точно такі ж фантастичні й неможливі.
Якби не моя власна особиста перемога над паразитами, це для мене була б найгнітючіша мить у житті. Двадцять чотири години тому все йшло пречудово. Ми сподівалися, що через місяць, ставши грізною силою, зможемо зробити заяву перед усім світом. Тепер майже все пішло нанівець, а Рібо став союзником (чи жертвою) паразитів, обернувши наші плани проти нас самих. Що ж до переконування людства, то в цьому паразити явно вели перед. У нас не було жодного доказу їхнього існування, і вони, звичайно ж, потурбуються, щоб жоден доказ не потрапив до наших рук. Якщо б ми оголосили про існування цатогванів, Рібо відразу зажадав би доказів того, що цатогвани — це не виплід нашої уяви. Єдиними людьми, які могли повірити нам, були члени Анти-Кадатського товариства!
Несподівано Райх сказав:
— Яка користь від того, що ми сидимо отут, обмірковуючи все це? Ми сприймаємо речі надто повільно, і тому ці істоти випереджають нас. Швидкості — ось чого нам бракує!
— Що ти пропонуєш?
— Нам треба зв'язатися з Флейшманом та братами Грау й з'ясувати, в якому вони стані. Якщо настільки виснажені, як я чотири години тому, то паразити можуть їх знищити.
