ГулІвер І ВармІя ДІвчин - Рыбаченко Олег Павлович (лучшие книги онлайн .TXT, .FB2) 📗
Хоч силу пекла, все вважай, зібрав...
Коли народ та партія єдині,
Народ наш оркмахт на шматки розірвав!
Ельфія у віках славиться свята,
Вона ламала Тигрів, як метал...
Розкинулася від краю до краю,
Лише про таку країну молодик мріяв!
Ми перемагали немов велетні,
Рубили супостатів знай мечем...
Ми ельфи-світло, в боях непереможні,
Противників Вітчизни розіб'ємо!
Нас ти повір, ніщо не зупинить,
І нас ти знай, ніщо не переможе...
Ми фюрера плешивого зарою,
У нас меч гострий і зі сталі щит!
У всьому всесвіті немає Ельфі прекраснішої,
У ній буде ера світло на віки...
Всім поколінням стане мир та щастя,
Потрібна Вітчизні тверда рука!
Так от коли в Орклін граючи,
Розмажемо оркмахт, немов попіл у кров.
То буде час кордону раю,
І разом із Ладою царює любов!
Хлопчик-капітан так здорово, співає своїм солоденьким голоском. І це реально чарівно і струмок тече в душі.
Віконтеса з посмішкою відзначила:
- Та ця пісенька здорово нам допомогла!
Справді ворони впадали в ступор і падали оглушені, немов їм рушили кийками по мізках, а може й чимось важким.
Дівчата, зрозуміло, озброєні мечами, сокирами дуже хвацько рубали орків. І їхня розмашистість була великою, і стріли вибивали ведмедів із великою ефективністю. Ні, звичайно ж, войовниці не могли не пустити в хід катапульти та балісти. І ті викидали великі горщики з горючою сумішшю, олією та спиртом. І обпалювали орків наче сосиски.
Гулівер облизнув губи і помітив:
- Дуже апетитно! І запах паленого м'яса - тотально краса!
Віконтеса підморгнула своєму візаві і прочирикала:
М'ясо у баранця дуже соковите,
Дівчата кийок дуже потужний!
Війниці взяли і знову з червоних сосків грудей довбали вбивчими блискавками.
І стільки злих орків спалили та попалили. Ось це реальні досягнення армії світла.
І босих, гарних дівчат.
Гулівер прошипів:
- Оце морда моя! Буде пеня, буде пеня!
Ось такий тут вийшов агресивний закидон.
Ну, а ось чому б не взяти і дівчаткам не прокричати:
Злий орк повзе по скелях,
Довбані його напалмом!
Орків не шкодуй,
Винищуй усіх гадів!
Як клопів душі -
Пали як тарганів!
Віконтеса пискнула, підморгнувши сапфіровими очима:
- Це надзвичайна краса!
Гулівер підморгнув їй у відповідь і прочитав:
- Да буде світло,
У раю я не був.
Настане світанок -
І підемо ми звичайно на небо!
Віконтеса розсміялася і відзначила:
- Так, зрозуміло, підемо. І знову прийдемо!
Хлопчик-капітан підморгнув своїй напарниці і заспівав:
Мені б у небо, мені б у небо,
Тут я був, а там не був!
І дитина-термінатор шпурнула в ворогів-орків убивчої сили і дуже компактну горошинку смерті.
Та пролетіла і рвонула, розкидаючи ворогів на всі боки. І орків відкотилися голови.
Віконтеса гаркнула:
- Фасмагорія - найвищої проби!
Гулівер буркнув:
- Це вірно! Даєш демократію до біса царизм!
Дівчинка хихикнула і відзначила:
