Отаман Зелений - Коваль Роман Миколайович (хороший книги онлайн бесплатно .TXT) 📗
На дворищі отамана Зеленого. Зліва направо: Михаило Карасьов, Роман Коваль, Святослав Силенко, Василь Трубай, Катерина Буремко, Володимир Куевда. Село Трипілля, Гайдаївка, 20 січня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Софія Андріївна Бойко (Колісник) і Надія Андріївна Заброда (Колісник), онучки Одарки Терпило, сестри отамана. За ними Вадим Рябченко-“Зірваний” (ліворуч) і Петро Шкляр. Праворуч Роман Коваль. Трипілля, лютий 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Петро Шкляр, Роман Коваль та Андрій Жованик на дворищі отамана Зеленого. Село Трипілля, 11 березня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Отамана Зеленого вшановують рідні, земляки та члени повстанських родин.
У 1-му ряді з квітами сидить Сергій Олексієнко (1917–2011), через одну людину ліворуч — двоюрідні онучки отамана Раїса Браславець та Софія Бойко (з квітами), Володимир Чучупак з дочкою Оленою, онучкою Даринкою, сином Сергієм (у сірому костюмі), ліворуч від якого — двоюрідна онучка отамана Зеленого Оксана Цедик. Перший у 2-му ряді — онук отамана Анатолій Буремко. Київський міський будинок вчителя, 18 березня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
“Передзвін Трипілля” вшановує свого земляка — отамана Зеленого. Київський міський будинок вчителя, 18 березня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Отамана Зеленого вшановує гурт “Хорея козацька”. Зліва направо Юрко Фединський, Ярема Шевчук, Тарас Компаніченко, Северин Данилейко і Данило Перців. Київський міський будинок вчителя, 18 березня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Пошуки могили отамана Зеленого. Село Трипілля, 31 травня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
У 1-му ряду зліва направо Роман Коваль, Петро Шкляр, Тарас Беднарчик, Станіслав Павлов. У 3-му ряді Ярослав Курінний, Ольга Худецька, Прохор Антоненко. У 4-му ряді ліворуч Руслан Андрійко. Трипілля, 31 травня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Пошуки могили отамана Зеленого. Село Трипілля, 31 травня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Ярослав Курінний під час пошуків могили отамана Зеленого. Село Трипілля, 31 травня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Кобзар Василь Литвин вітає отамана Зеленого з поверненням. Трипілля, 24 серпня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Ніна Момотюк і Катерина Булавин, правнучка і онучка Софії Мартиненко (Терпило), сестри отамана Зеленого. Трипілля, 24 серпня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Володимир Куєвда і Катерина Булавин. Село Трипілля, 20 січня 2008 р. З оригіналу, публікується вперше.
Учасники відкриття пам’ятника отаманові Зеленому. Село Трипілля, 24 серпня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Оксана Цедик, онучка Грицька Ільковича Терпила, Трипілля, 24 серпня 2008 р.
З оригіналу. Публікується вперше.
Спогади Антіна Крезуба (Осипа Думі на) “Партизани” (1930). З оригіналу.
Книжка Михайла Карасьова "Бандит Зелений” (1991). З оригіналу.
Книжка Романа Коваля “Отаман Зелений” (2008). З оригіналу.
Книжка Романа Коваля “Таємниця отамана Зеленого” (2008). З оригіналу.
Михайло Горловий і його отаман Зелений. Село Щербанівка, 2006 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Макам Канабас, правнук повстанця Гаврила Лавріненка. СелоХалеп’я, осінь 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Двоюрідна онучка отамана Зеленого Катерина Булавин і краєзнавець ЮрійДомотенко. Трипілля, 24 серпня 2008 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Михайло Горловий і його отаман Зелений. Село Щербанівка, 2006 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Під час зйомок фільму “Отаман Зелений”. У центрі оператор Олег Максимовський, праворуч Олександр Дамбровський. Щербанівка, 11 лютого 2009 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Марія Моргун (нар. 1919), дочка отамана Сави Дьякова, та краєзнавець Юрій Бабич. 2011 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Роман Миколайович Коваль
Громадський діяч, письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття.
Народився 10 квітня 1959 р. в м. Горлівка Донецької області в родині українських вчителів Миколи Федотовича П’явка-Коваля та Надії Василівни Курило. Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені Олександра Богомольця (1981). Учасник самвидаву. Редактор газет “Прапор антикомунізму” (1989–1990), “Визволення” (1990), “Нескорена нація” (08.1990 — 12.1993), “Незборима нація” (01.1994–2011).
Член Української гельсінкської спілки та НРУ (1989 — 1990). Член проводу УРП (1990 — 1991). Заступник голови Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України” (12.1992 — 12.1993). Голова ДСУ (12.1993-06.2003).
Член Національної спілки журналістів України (з 1995).
Президент Історичного клубу “Холодний Яр” (від січня 1997 р.).
1998 року прийнятий до Національної спілки письменників України.
Автор книг “Гасла і дійсність” (Київ, 1990), “Чи можливе українсько-російське замирення?” (Стрий, 1991), “3 ким і проти кого” (Київ, 1993), “Про ворогів, союзників і попутників” (Київ, 1993), “Підстави націократії” (Київ, 1994), “Філософія українства” (Київ, 1995), “Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії” (Київ, 1998), “Отаман святих і страшних” (Київ, 2000), “Повернення отаманів Гайдамацького краю” (Київ, 2001), ‘Трагедія отамана Волинця” (Київ, 2002; у співавторстві з Костянтином Завальнюком), “Ренесанс напередодні трагедії” (Київ, 2003), “Нариси з історії Кубані” (Київ, 2004), “І нарекли його отаманом Орлом” (Київ, 2005), “Багряні жнива Української революції” (два видання: Київ, 2005; Київ, 2006), “За волю і честь” (Київ, 2005), “Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу” (Київ, 2006), “Тернистий шлях кубанця Проходи” (два видання: Київ, 2007; Київ, 2007), “Операція “Заповіт”. Чекістська справа № 206” (Київ, 2007), “Отаман Зелений” (Київ, 2008; 2011), “Таємниця отамана Зеленого” (Київ, 2008), “Отаман Орлик” (Київ, 2010), “Петро Дерещук і Дмитро Цвітковський. До історії партизанського-повстанського руху на Уманщині в 1920 — 1924 рр.” (Київ, 2010), “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” (Київ, 2011), “Тиха війна Рената Польового” (2011).
