Mybrary.info
mybrary.info » Книги » Детские » Сказки » Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - Глазовий Павло (е книги .txt) 📗

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - Глазовий Павло (е книги .txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - Глазовий Павло (е книги .txt) 📗. Жанр: Сказки. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.info (MYBRARY) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_021.png

Аж чорна юшка з рота полилась.
Він з переляку ледь не одубів.
Не стало в нього чотирьох зубів.
Ой, скільки в лісі реготу було,
Усе живе від сміху полягло!
Барвінок наш ходив на голові,
А коник аж качався по траві...
Ось Барвінок їде лісом
Та поміж кущами.
«Треба, — думає, — послати
Друзям телеграми».  

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_022.png

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

Є у лісі справжня пошта
В дереві дуплистім.
Служить Дятел працьовитий
Там телеграфістом.
Хоч у нього рук немає —
Робить, мов сторукий.
Попросив його Барвінок:
— Телеграми стукай.
Перша — Півневі депеша
На Сідало П’яте:
«Злому Лисові дав перцю.
Перемога, брате!»

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_023.png

А вже друга телеграма
На город до Гната:
«Жив, здоров... Як повернуся
Розповім багато».
Розказать хотів докладно,
Як він бився з Лисом,
Як обвів його круг пальця
На шляху під лісом.
Та подумав-передумав...
Ні, це не годиться!
Козакові вихвалятись —
Це така дурниця!
Біля пошти, в купі листя
Спав кабан Захрюка.
Він прокинувся і слуха:
Що там Дятел стука?
Вибиває телеграму
На город до Гната?
Де город цей?
Що на ньому?
Інтересно взнати!
Цей Захрюка-кабанюка
Мав погану моду:
Не минав ніде й ніколи
Жодного городу.
На грядки вночі залізе,
Як почне там рити.
Все сплюндрує, поламає —
Страшно й говорити!

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_024.png

Вже по ньому і стріляли,
Вже й камінням били,—
Він настирливо в городи
Суне своє рило.
З ями виткнувся Захрюка,
Весь у прілім листі,
Та як рохне на Барвінка:
— Ану, стій на місці!
Де город? Якого Гната?
Покажи дорогу.—
І намірився Барвінка
Ухопить за ногу.
Як ножі, вперед направив
Ікла свої грізно.
Ех, загаявся Барвінок —
Утікати пізно.
Він говорить кабанові:
— Покажу, зажди ти! —
І подумав: «Треба якось
Його обдурити».  
— Що ж, Захрюко-кабанюко,
Каже він ласкаво,—
Ти в городі погуляти
Маєш повне право. 

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_025.png

Рохнув весело Захрюка
І заграв очима:
— Зрозумів ти мій характер,
Значить — молодчина!
Їде спереду Барвінок...
Ох, яка ж це мука!
— Та не здумай утікати!
Рохкає Захрюка.
— Ну, кому ж,— Барвінок каже,
Умирать охота? —  

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_026.png

А Дзвінку на вухо шепче:
— Мчися до болота!
Коник Дзвоник розігнався —
Скочив на купину.
А Захрюка провалився
Просто в трясовину.
Залило болотом очі,
Захлинувся злюка.
— Ах ти ж підлий, ах ти ж хитрий!
Завищав Захрюка.
Коник Дзвоник по лозинах,
По стеблинах скаче.
А Захрюка лізе ззаду
Та від злості плаче.
Коник вискочив у поле,
Креше копитами.
А за ним летить Захрюка,
Ляскає зубами.
Ось шосе уже минули,

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_027.png

Ось і залізниця.
Із-за гори кам’яної
Пасажирський мчиться.
Наїжачений Захрюка
Дуже важко дише.
Хлопчик Дзвоника пришпорив:
— Ну, давай скоріше!
Щоб коню піддати духу,
Ляснув у долоні.
Коник стриб — і опинився
Зверху на вагоні.
Поїзд мчиться, наче птиця,
Буферами грюка.
А за ним по шпалах чеше
Змилений Захрюка.
Наш герой кричить з вагона;
— Спробуй наздогнати!
Не потрапиш ти, Захрюко,
На город до Гната!

РОЗДІЛ П'ЯТИЙ

Коли сонце вже йшло на спочинок
Із вагона зіскочив Барвінок,
Помахав машиністу рукою.

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_028.png

Поїзд свиснув і зник за горою.
І поїхав Барвінок по полю,
По широкому полю-роздоллю.
Зупинився під дубом крислатим;
— Будем, Дзвонику, тут ночувати!
Розсідлав він коня бойового.
Жупанину накинув на нього.
Потім вивів його до криниці.
Дав йому оберемок травиці.
Сам же звив коло дуба кубельце
І поклав під голівку сідельце.
Ніч стояла така погожа...
Недалеко десь пахла рожа.
Кожна зірка — немов жарина,
Їх лічити почав хлопчина.
Рахував, рахував повільно.
Спати... Спати хотілося сильно.
Із-за лісу, з-за темного гаю
Сіроманець вночі вибігає.
А куди ж то біжить вовчисько?
Чує, коником пахне близько.
Ось він тихо підліз до дуба,
Точить-гострить об кремінь зуба.
Бачить; коник стоїть на припоні —
Їсть із шаньки, а очі —сонні.
Вовк стрибнув, щоб коня схопити,—
Б’ють по носі його копита!
Перейти на страницу:

Глазовий Павло читать все книги автора по порядку

Глазовий Павло - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mybrary.info.


Про відважного Барвінка та коника Дзвоника отзывы

Отзывы читателей о книге Про відважного Барвінка та коника Дзвоника, автор: Глазовий Павло. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mybrary.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*