Пригоди капітана Врунгеля - Некрасов Андрей Сергеевич (книги без регистрации бесплатно полностью TXT) 📗
Я слухняно виконав цю вказівку й незабаром відніс Врунгелю невеликий список, слів на шістдесят. Він переглянув, обіцяв до ранку написати пояснення, потім попросив тиждень строку, потім заявив, що раніше ніж за місяць не впорається, а коли через рік я якось нагадав про цей злополучний словничок, Христофор Боніфатійович розсердився не на жарт, обізвав мене хлопчиськом і дав зрозуміти, що справа ця серйозна й поспішати з нею не слід.
Так і вийшла книжка без словничка. І нічого, читали люди й, загалом, здається, правильно все розуміли.
Але ось недавно, коли готувалось нове видання «Пригод капітана Врунгеля», Христофор Боніфатійович викликав мене й урочисто передав свою останню наукову працю.
Ми старанно вивчили цю цікаву роботу й, оцінивши її по заслузі, вирішили надрукувати повністю.
РОЗДУМ
капітана далекого плавання Христофора Боніфатійовича Врунгеля про морську термінологію
Мною, як і іншими спостерігачами, неодноразово було помічено, що людина, яка вдосталь попила солоної вологи з бездонної чаші океану, вражається дивовижною хворобою, в результаті якої з часом наполовину втрачає безцінний дар людської мови.
Така людина замість слів рідної мови, які цілком точно визначають той чи інший предмет, вживає вокабули такі витієваті, що часом з особою, не зараженою цією хворобою, уже й порозумітися не може. Коли ж така особа, нічого не розуміючи, розводить руками, хворий дивиться на неї з презирством і жалем.
У ранній юності недуга ця вразила і мене. І як би наполегливо не намагався я вилікуватись, заходи, вжиті мною, не принесли бажаного зцілення.
По цей день вистріл для мене не гучний звук вогнестрільної зброї, а рангоутне дерево, встановлене перпендикулярно до борту; бесідка — не затишна садова будівля, а дуже незручне, хитке висяче сидіння; кішка в моїй уяві, хоч і має від трьох до чотирьох лап, є аж ніяк не свійською твариною, а маленьким шлюпковим якорем.
З другого боку, якщо, виходячи з дому, я спускаюся по сходах, на бульварі відпочиваю на лавочці, а прийшовши додому, розігріваю чай на плиті, то варто мені потрапити на судно (хоча б у думках), ці предмети одразу перетворюються на трап, банку й камбуз відповідно.
Поміркувавши над цим, я вирішив було зовсім повиганяти всі морські терміни з свого лексикона, замінивши їх тими словами, які з давніх-давен існують у звичайній нашій живій мові.
Результат, однак, вийшов зовсім небажаний: перша ж лекція, прочитана мною у відповідності з прийнятим рішенням, завдала багато непотрібних прикростей як мені, так і моїм слухачам.
Почати з того, що лекція ця тривала втричі довше, ніж звичайна, бо виявилося, що в морській мові є чимало термінів, які зовсім неможливо замінити. Я ж, не бажаючи відступати від прийнятого рішення, щоразу намагався замінити ці терміни їх широким тлумаченням. Так, наприклад, замість слова рея, я щоразу говорив: «кругла дерев'яна балка, дещо потовщена в середній частині, горизонтально підвішена на високому тоненькому стовпі, вертикально встановленому на судні…» Замість слова руль я примушений був повторювати: «вертикальна пластина, яка з допомогою важеля або іншого спеціального привода повертається на вертикальній осі, укріпленій на підводній частині заднього краю судна, і служить для зміни напрямку руху останнього…»
Шкодуючи при цьому, що так марно витрачався час, потрібний для неодноразового вимовляння цих визначень, я намагався вимовляти їх одним духом, скоромовкою. А через те, що слів, які потребують таких роз'яснень, зустрічалось чимало, лекція моя стала схожою на заклинання чаклуна або на камлання шамана. І цілком природно, що слухачі мої, незважаючи на всю їхню старанність, в якій я не маю підстав сумніватися, нічого з моїх пояснень не засвоїли і більш того: не зрозуміли.
Засмучений невдачею, я, однак, не занепав духом. Терпеливо і уважно я знову проробив це витання і після всебічного визначення всіх написаних на цю тему праць і літературних джерел, порівнявши їх із власними спостереженнями, я прийшов до висновку, що:
Морська термінологія є не що інше, як спеціальний морський інструмент, яким кожен моряк зобов'язаний володіти так само впевнено і вправно, як упевнено тесляр володіє сокирою, лікар — ланцетом, а слюсар — відмичкою.
Але, як і в усякому ділі, інструмент безперервно вдосконалюється, частково зовсім виключається з ужитку, частково замінюється новим, простішим і зручнішим в роботі, нерідко запозиченим з іншого ремесла, так і в морській практиці — одні терміни широко входять до складу загальногромадянської живої мови, як це сталося, наприклад, із словами: щогла, руль, штурман; інші ж, навпаки, зовсім втрачають своє колишнє значення і замінюються новими, загальноприйнятими, як це було із словами антретно або тріангль, які нещодавно міцно тримались у морському словнику, а нині зовсім забуті й поступилися своїм місцем словам наближено й трикутник відповідно.
Вище викладене дозволяє сподіватися, що з часом, шляхом взаємних розумних поступок, моряки й сухопутні люди прийдуть нарешті до однієї загальнозрозумілої мови. Сподіватися, однак, що таке злиття відбудеться в близькому майбутньому, нема підстав. А тому сьогодні при читанні кожної серйозної праці з морської справи, такої, наприклад, як опис моїх пригод під час плавання на парусній яхті «Біда», для людини, яка ще не опанувала сповна морську мову, обов'язкове (!) користування хоча б невеликим пояснювальним словничком, який і пропонується мною читачеві.
ТОЛКОВИЙ МОРСЬКИЙ СЛОВНИК ДЛЯ БЕЗТОЛКОВИХ СУХОПУТНИХ ЧИТАЧІВ
Складений X. Б. Врунгелем
Анкерок. — Не випадково багато морських словників починаеться в нас цим словом, з яким певним чином зв'язане саме зародження російського флоту. Як відомо, в будівництві перших російських кораблів брали участь голландські спеціалісти — майстри корабельної справи й майстри випити. Не можна, однак, сказати, що пили вони без міри. Мірою для вина якраз і служив анкер — міцний дерев'яний бочонок відра на два, на три. Такий бочонок — анкерок — і тепер держать на кожній рятувальній шлюпці, тільки наповнений він не вином, а прісною водою.
Бал. — Не слід плутати із словом «бал»! Бал — це вечір з танцями, а бал — відмітка, яку моряки ставлять погоді, міра сили вітру й хвилювання. 0 балів — штиль, повне безвітря… 3 бали — слабкий вітер… 6 балів — сильний вітер… 9 балів — шторм, дуже сильний вітер. Коли дує шторм, і судну, й екіпажу теж часом доводиться потанцювати! 12 балів — ураган. Коли невелике судно попадає в зону урагану, трапляється, що моряки кажуть: «Бал закінчено!» й бадьоро йдуть на дно.
Баласт — на суші зайвий, непотрібний вантаж. А на морі коли як: якщо багато баласту — недобре. А зовсім без баласту — ще гірше: можна перевернутися. От і доводиться возити каміння, чавунні чушки, пісок та іншу некорисну вагу, яку кладуть на саме дно, щоб надати судну стійкості.
Боцман. — Слово це складається з двох голландських слів: бот — судно й ман — людина. Боцман — корабельна людина, човняр. А в нас боцман — старший матрос, господар палуби.
Брашпіль — теж складене слово з голландських: браден — смажити й спіт — рожен. Тільки на брашпілі ніхто нічого не смажить. На нього намотують якірний канат, щоб виходити — підняти якір. Виходжувати якір — робота нелегка. Якщо брашпіль ручний — засмажитись не засмажишся, а запаритись дуже легко.
Бункер — вугільна яма на кораблі, склад вугілля. Тут і пояснювати нічого.
Ванти — розтяжки, які піддержують щоглу, щоб не впала, чого доброго.
Віра. — З цим словом завжди неприємності. Всі моряки добре знають: віра — підняти, майна — опустити. А на березі багато хто плутає.
