Гаррі Поттер і таємна кімната - Роулинг Джоан Кэтлин (читать хорошую книгу полностью TXT) 📗
Мелфой і ще дехто зі слизеринців радісно закричали. Герміона увесь час ставала навшпиньки.
— Як, по-вашому, він цілий? — пропищала вона, прикривши пальцями рот.
— А хіба не все одно? — обізвалися разом Гаррі й Рон.
Локарт невпевнено зіп'явся на ноги. Його капелюх злетів, а хвилясте волосся стояло сторч.
— Ну, ось так! — сказав він, знову вилазячи на сцену. — Це було знезброювальне заклинання… Як бачите, я загубив свою паличку… О, дякую, міс Браун. Так, чудова думка показати їм це, професоре Снейпе, але, якщо ви не заперечуєте, мушу сказати, що ваші наміри були надто вже очевидні. Якби я захотів вас зупинити, це було б дуже легко. Але я вирішив, що для них буде наукою побачити…
Снейп мав убивчий вигляд. Професор Локарт, мабуть, таки це зауважив, бо швиденько промовив:
— Гаразд, досить демонстрацій! Я зараз вийду до вас і поділю всіх на пари. Професоре Снейпе, чи не могли б ви мені допомогти?..
Учителі рушили крізь юрбу, добираючи партнерів. Локарт поєднав Невіла з Джастіном Фінч-Флечлі, а Снейп найперше підійшов до Гаррі й Рона.
— Пора, я думаю, роз'єднати нашу команду-мрію! — вишкірився він. — Візлі, твоїм партнером буде Фініґан. Поттере…
Гаррі автоматично рушив до Герміони.
— Я так не думаю, — холодно всміхнувся Снейп. — Містере Мелфою, підійдіть-но сюди. Побачимо, що ви зробите зі славетним Поттером. А ви, міс Ґрейнджер… вашою партнеркою буде міс Булстроуд.
Мелфой підійшов, самовдоволено посміхаючись. За ним дибала слизеринська дівчина, яка нагадала Гаррі малюнок із книжки "Феєрії з фуріями". Вона була дебела й незграбна, а її важкі щелепи агресивно випиналися.
Герміона привітала її легенькою усмішкою, на яку та навіть не відповіла.
— Станьте обличчям до партнерів, — вигукнув зі сцени Локарт, — і вклоніться!
Гаррі й Мелфой ледь помітно схилили голови, не спускаючи один з одного очей.
— Палички напоготові! — крикнув Локарт. — Коли я порахую до трьох, обміняйтеся закляттями для знезброєння суперника, — тільки для знезброєння! — нам не потрібні нещасні випадки. Один!.. Два!.. Три!!!
Гаррі махнув паличкою над плечем, але Мелфой почав ще на рахунок "два", і його проклін ударив Гаррі з такою силою, ніби хтось гупнув його по голові баняком. Він заточився, але не більше, і тієї ж миті скерував свою чарівну паличку просто на Мелфоя.
— Ріктусемпра! — вигукнув він.
Пучок сріблистого сяйва вдарив Мелфоя в живіт, і той зігнувся, важко дихаючи.
— Я ж казав, тільки для обезброєння! — стривожено закричав Локарт над головами войовничого натовпу. А Мелфой упав навколішки: Гаррі наслав на нього закляття-лоскіт, і той зі сміху ледь не вмирав. Гаррі позадкував, відчуваючи, що не дуже чесно зачаровувати лежачого Мелфоя, але це було помилкою. Набравши повітря, Мелфой скерував свою паличку на його коліна і прошипів: "Таранталеґра!". Наступної миті Гарріні ноги почали безконтрольно смикатися, мовби він танцював чарльстон.
— Стоп! Стоп! — заверещав Локарт, але Снейп перехопив ініціативу.
— Фініте Інкантатем! — крикнув він, і Гаррі перестав танцювати, Мелфой — сміятися, й усі нарешті змогли роззирнутися довкола.
Над залою висіла пелена зеленуватого диму І Невіл, і Джастін лежали, важко дихаючи, на підлозі; Рон підтримував Шеймуса з посірілим обличчям, вибачаючись за все, що накоїла його поламана чарівна паличка, а от Герміона і Мілісент Булст-роуд і далі вовтузилися: Мілісент затисла Герміоні голову руками, і та скімлила з болю. Їхні чарівні палички валялися на підлозі. Гаррі підскочив до дівчат і відтягнув Мілісент. Це було нелегко, бо вона була значно більша за нього.
— Отакої! — бідкався Локарт, бігаючи серед учнів і оцінюючи наслідки поєдинків. — Вставай, Макмілане! Обережно, міс Фосет! Міцно затисни, Буте, і кров зараз перестане текти!
— Думаю, вас треба навчити, як блокувати недоброзичливі закляття, — сказав Локарт, схвильовано зупинившись посеред зали. Він глянув на Снейпа, який поблискував лихими очима, і швидко відвернувся. — Потрібна пара добровольців, — Лонґботоме і Фінч-Флечлі, як ви на це дивитесь?
— Погана думка, професоре Локарте, — заперечив Снейп, насуваючись, як великий лиховісний кажан. — Лонґботом усе нищить навіть найпростішими заклинаннями. Нам доведеться відправити до шкільної лікарні те, що лишиться від Фінча-Флечлі, у сірниковій коробці. — (Кругле червоне обличчя Невіла стало ще червонішим.) — А от як щодо Мелфоя і Поттера? — запитав Снейп із кривою посмішкою.
— Чудова ідея! — погодився Локарт, запрошуючи Гаррі й Мелфоя на середину зали. Юрба відступила, звільняючи їм місце.
— Так-от, Гаррі, — сказав Локарт, — коли Драко скерує на тебе паличку, зроби ось так.
Він підніс угору свою чарівну паличку, спробував виконати нею складні фігури, але випустив її з рук. Снейп глузливо посміхнувся, а Локарт швиденько підібрав її зі словами:
— Ох, моя паличка надто збуджена!
Снейп підійшов до Мелфоя, зігнувся і прошепотів йому щось на вухо. Мелфой також посміхнувся.
Гаррі нервово глянув на Локарта і попросив:
— Пане професоре, чи не могли б ви ще раз показати оте блокування?
— Злякався? — прошипів Мелфой так, щоб Локарт його не почув.
— Не діждешся! — ледь чутно відповів Гаррі. Локарт весело поплескав Гаррі по плечу:
— Просто роби, як я, Гаррі!
— Що, випустити паличку з рук? Та Локарт його не слухав.
— Три!.. Два!.. Один!.. Старт! — вигукнув він. Мелфой стрімко підняв свою паличку й заволав:
— Серпенсортія!
Кінець його палички вибухнув. Гаррі приголомшено стежив, як з неї вилетіла довжелезна чорна змія, що важко гупнулася на підлогу поміж ними й підвела голову, приготувавшись до нападу. Почулися зойки, і юрба швидко розступилася.
— Поттере, не рухайся! — ліниво вимовив Снейп, вочевидь насолоджуючись виглядом Гаррі, що стояв нерухомо, віч-на-віч із лютою змією. — Я її заберу.
— Дозвольте мені! — крикнув Локарт. Він скерував свою паличку на змію — пролунав гучний постріл, але змія, замість зникнути, злетіла на три метри в повітря, а тоді знову бебехнулася на підлогу. Розлючено шиплячи, вона підповзла до Джастіна Фінч-Флечлі і знову підвела голову, виставивши отруйні зуби й готуючись до нападу.
